g= 0;НСТРУКЦІЯ

длn= 3; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Є = 42;РОФЕБ

(EUROFEB)

Склад:

діюч&= #1072; речовина: фебу = 82;состат;

1 таблетка, вкрита плівковою оболо = 85;кою, містить фебуксостаm= 0;у 80 мг або 120 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна; лактоз= а, моногідрат; натрію кроскармелl= 6;за; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;; натрію лаурилсульm= 2;ат; лактоза без = 74;одна; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;

плів&= #1082;ова оболонка: полівінілоk= 4;ий спирт (Е 1203), титану діоксид (Е 171), п= 086;ліетиленгл&= #1110;коль (макрогол 3350) (E 1521), тальк (Е 553b), зал&#= 1110;за оксид жовти = 81; (Е 172).

Л= 10;карська форма. Т = 72;блетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: т = 72;блетки, вкриті плівковою оболонкою, довгастої форми, двоопуклі, від блідо-жовто = 75;о до жовтого кольору, з гравіюваннn= 3;м «80» або «120» на одному боці та з гладкою поверхнею н = 72; іншому боці.=

Фармакотеl= 8;апевтична група.= З = 72;соби для лікування подагри. Засоби, які п&#= 1088;игнічують утворення сечової кислоти. Код АТХ М04А А03.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.=

Фарм&= #1072;кодинаміка= ;.

Меха&= #1085;ізм дії.

Сечова кислота є кінцевим продуктом метаболізмm= 1; пуринів у людини й утворюєтьсn= 3; під час тако= 111; реакції: гіпоксантиl= 5; → ксантин → сечова кислота. Ксантиноксl= 0;даза є каталізат = 86;ром обох етапів цієї реакці= 11;. Фебуксостаm= 0; є похідним 2-арилтіазол= 091;, терапевтичl= 5;а дія якого пов’язана з= 10; зменшенням концентрацo= 0;ї сечової кислоти в си= 088;оватці крові шляхо = 84; селективноk= 5;о пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази. Фебуксостаm= 0; – це потужни= 081; і селективниl= 1; непуриновиl= 1; інгібітор ксантиноксl= 0;дази (NP-SIXO), його Кі (константа пригніченнn= 3;) in vitro ста = 85;овить менше 1 наномоля. Було показано, що фебуксостаm= 0; значною мірою пригнічує активність як окиснено= 11;, так і відновленоo= 1; форми ксантиноксl= 0;дази. У терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях фебуксостаm= 0; не пригнічу= 08; інші ферменти, що беруть участь у метаболізмo= 0; пуринів або піримідиніk= 4;, таких як гуаніндезаl= 4;іназа, гіпоксантиl= 5;гуанінфосф= 086;рибозилтра&= #1085;сфераза, оротатфосфl= 6;рибозилтра= 085;сфераза, оротидинмоl= 5;офосфатдек= 072;рбоксилаза або пуриннуклеl= 6;зидфосфори= 083;аза.

Клін&= #1110;чна ефективнісm= 0;ь та безпека.=

Пода&= #1075;ра=

Ефективніс&= #1090;ь фебуксостаm= 0;у була підтве = 88;джена у фазі 3 трьох основних досліджень (два основні дослідженнn= 3; APEX і FACT і додаткове дослідженнn= 3; CONFIRMS, описані нижче), які включали 4101 пацієнта із гіперурикеl= 4;ією і подагрою. У кожному з ци= 093; основних досліджень фази 3 фебукс&#= 1086;стат більш ефективно знижував сироватковm= 1; концентрацo= 0;ю сечової кислоти і підтримуваk= 4; її на належному рівні порівнянно = 79; алопуринол&= #1086;м. Первинною кінцевою точкою ефек = 90;ивності в дослідженнn= 3;х APEX і FACT була част= ка пацієнтів, у яких протягом ос = 90;анніх трьох місяців концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці крові не перевищуваl= 3;а 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л). У додатковомm= 1; дослідженнo= 0; CONFIRMS фази 3, результати якого стали доступні після першо= 11; реєстрації фебуксостаm= 0;у, первинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і була частка пацієнтів, у яких концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці н = 77; перевищуваl= 3;а 6,0 мг/дл на момент останнього візиту. У ці дослідженнn= 3; не включали пацієнтів, я= 082;і перенесли трансплантk= 2;цію органів (див. &= #1088;озділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Досл&= #1110;дження APEX. Дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у з контролем плацебо та алопуринолm= 1; фази 3 (Allopurinol and Placebo-Controlled Efficacy Study of Febuxostat, APEX) було рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, багатоцентl= 8;овим тривалістю 28 тижнів. Всього було рандомізовk= 2;но 1072 пацієнти: пl= 3;ацебо (n=3D134), фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу (n=3D267), фебук= состат 120 мг 1 раз на добу (n=3D269), фебуксостаm= 0; 240 мг 1 раз на добу (n=3D134) або алопуринол (300 мг 1 раз на добу (n=3D258) для пацієнтів і = 79; вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну X= 04; 1,5 мг/дл або 100 мг = 1 раз на добу (n=3D10) для пацієнтів і = 79; вихідною си = 88;оватковою концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і ≤ 2,0 мг/дл). Для оцінки безпеки фебуксостаm= 0; призначали = 74; дозі 240 мг (у 2 рази вище максимальнl= 6;ї рекомендовk= 2;ної дози).

Дослідженн&= #1103; APEX показало статистичнl= 6; достовірну перевагу обох режимі = 74; лікування п = 88;епаратом фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу і фебук= 089;остат 120 мг 1 раз на добу порівняно з алопуринолl= 6;м у звичайній дозі 300 мг (n =3D 258)/100 м = 75; (n=3D10) у зменшенн&#= 1110; сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти нижче 6 мг/дл (357 мкмоль/л) (див. табл. 1 і рис. 1).

Досл&= #1110;дження FACT. Дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у з алопуринол- = 82;онтролем (The Febuxostat Allopurinol Controlled Trial, FACT) фази 3 було рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, багатоцентl= 8;овим тривалістю 52 тижні. Всьог= 086; було рандом= 10;зовано 760 пацієнтів: фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу (n =3D 256), фебуксостаm= 0; 120 мг 1 раз на добу (n =3D 251) та алопуринол 300 мг 1 раз на добу (n =3D 253).

Дослідженн&= #1103; FACT показало статистичнl= 6; достовірну перевагу обох режимі = 74; – фебуксост = 72;т 80 мг 1 раз на добу і фебуксостаm= 0; 120 мг 1 раз на до= 073;у – порівняно = 079; алопуринолl= 6;м у звичайній = 076;озі 300 мг у зменшенні і підтримці сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти нижче 6 мг/дл (357 мкмоль/л).

У таблиці 1 представлеl= 5;о результати оцінки первинної кінцевої точки ефективносm= 0;і.

Т = 72;блиця 1

Частка пацієнтів і = 79; концентрацo= 0;єю сечової кислоти в сироватці < 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) під час трьох останніх щомісячних візитів

Дослідженн= ;я

Фебуксоста= ;т80 мг 1 раз на добу

Фебуксоста= ;т 120 мг 1 раз на добу

Алопуринол= ;

300/100 мг 1 раз на добу¹

APEX

(28 тижнів)

48 %^*

(n=3D262)

65 %^{*, #} (n=3D269)

22 %

(n=3D268)

FACT

(52 тижні)

53 %^*

(n=3D255)

62 %^*

(n=3D250)

21 %

(n=3D251)

Об’єднані результати

51 %^*

(n=3D517)

63 %^{*, #}

(n=3D519)

22 %

(n=3D519)

^{1 =}Резу= ;льтати у пацієнтів, які отримували 100 мг 1 раз на добу (n =3D 10: пацієнти з вихідною сироватков= 086;ю концентрац= 110;єю креатиніну &g= t; 1,5 мг/дл і ≤ 2,0 мг/дл) або
300 мг 1 раз на добу (n=3D509), у процесі аналізу були об’єдн&#= 1072;ні.

* p < 0,001 порівняно = 079; алопуринол= 086;м, ^# p < 0,001 порівняно з дозою 80 мг.

При застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у зменшення сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти було швидки = 84; та утримувалоl= 9;ь довго. Зменш= 077;ння концентрацo= 0;ї сечової кислоти в си= 088;оватці до

< 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) відзначалоl= 9;я вже на друго= 084;у тижні дослідженнn= 3; і зберігалосn= 3; надалі протягом лікування. Н= 072; рис. 1 показано се = 88;едні концентрацo= 0;ї сечової кислоти в сироватці крові залежно від часу для кожної тера = 87;евтичної групи лікування в обох основн = 80;х дослідженнn= 3;х фази 3.

Р = 80;сунок 1.

Середні концентрацo= 0;ї сечової кислоти в си= 088;оватці за даними об’єднаних опорних дос = 83;іджень (фаза 3)

=

=

Примітl= 2;а: 509 пацієнтів отримували алопуринол = 91; дозі 300 мг 1 раз на добу; 10 пацієнтів і = 79; сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і < 2,0 мг/дл= ; отримували алопуринол = 91; дозі 100 мг 1 раз на добу (10 із 268 пацієнтів у дослідженнo= 0; APEX). Фебуксостk= 2;т у дозі 240 мг призначали для оцінки безпеки при дозі, що у 2 рази перевищуваl= 3;а максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну.

Досл&= #1110;дження CONFIRMS. Дослідженнn= 3; CONFIRMS було рандомізовk= 2;ним, контрольовk= 2;ним дослідженнn= 3;м фази 3 тривалістю 26 &= #1090;ижнів, яке проводилосn= 3; для оцінки безпеки та ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у в дозах 40 мг і 80 мг порівнян = 86; з алопуринолl= 6;м в дозах 300 мг і 200 мг для пацієнтів і = 79; подагрою і гіперурикеl= 4;ією. Всього було рандомізовk= 2;но 2269 пацієнтів: фебуксостаm= 0; 40 мг 1 раз на добу (n=3D757), фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу (n=3D756) та алопуринол 300/= 200 мг 1 раз на добу (n=3D756). Щонайменше 65 % пацієнтів мали поруше = 85;ня функції нирок від легкого до помірного с = 90;упеня (із кліренсо= 084; креатиніну 30–89 мл/хв). Профілактиl= 2;а нападів подагри бул = 72; обов’язковl= 6;ю протягом 26 тижнів.

Частка пацієнтів і = 79; концентрацo= 0;єю сечової кислоти в сироватці < 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) в ос&= #1090;анній візит становила 45 % для фебуксостаm= 0;у 40 мг, 67 % – для фебуксостаm= 0;у 80 мг і 42 % – для алопуринолm= 1; 300/200 мг відповідно.

Перв&= #1080;нна кінцева точка в підгрупі пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок

У дослідженнo= 0; APEX оцінювали ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату з = 72; участю 40 пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок (тобто з вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і ≤ 2,0 мг/дл). Таким пацієнтам, рандомізовk= 2;ним у групу алопуринолm= 1;, дозу препар = 72;ту зменшували до 100 мг 1 раз на добу. Первин= 085;а кінцева точка ефективносm= 0;і була досягн = 91;та у групі з фебуксостаm= 0;ом у 44 % пацієнтів (80 мг 1 раз на добу), 45 % (120 мг 1 ра= 079; на добу) і 60 % (240 мk= 5; 1 раз на добу) порівняно з 0 % у групах алопуринолm= 1; 100 мг 1 раз на добу і плацебо.

При цьому клінічно значущих відмінностk= 7;й у зниженні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти у відсотках у здорових до = 73;ровольців відзначено не було незалежно в= 10;д функціоналn= 0;ного стану нирок (58= % у групі з нор&#= 1084;альною функцією нирок і 55 % у групі з тяжк= 080;ми порушеннямl= 0; функції нирок).

Проспектив&= #1085;ий аналіз, проведений за участю пацієнтів і = 79; подагрою і порушеннямl= 0; функції нирок за допомогою дослідженнn= 3; CONFIRMS, показав, що фебуксостаm= 0; був значно ефективнішl= 0;м: рівень сечової кислоти в сироватці з = 85;ижувався до рівня < 6,0 мг/дл порівняно з таким при застосуванl= 5;і алопуринолm= 1; 300 мг/200 мг у паці&= #1108;нтів із подагрою = 110; порушеннямl= 0; функції нирок від легкого до середнього ступеня тяж = 82;ості (65 % випробовувk= 2;них).

Перв&= #1080;нна кінцева точка у підгрупі пацієнтів і = 79; сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю сечової кислоти ≥ 10 мг/дл=

Вихідна сироватковk= 2; концентрацo= 0;я сечової кислоти ≥ 10 мг/дл відзначалаl= 9;я приблизно у 40 % пацієнтів (комбінован= 10; дослідженнn= 3; APEX і FACT). Серед циm= 3; пацієнтів первинна кінцева точ = 82;а ефективносm= 0;і (сироватков = 72; концентрацo= 0;я сечової кислоти <= 6,0 мг/дл в останні 3 візити) була досягнута в підгрупі із фебуксостаm= 0;ом у 41 % пацієнтів (80 мг 1 раз на добу), у 48 % пацієнтів (120 мг 1 раз на добу) і у 66 % пацієнтів (240 мг 1 раз на добу) порівняно з 9 % у групі алопуринолm= 1; 300 мг/100 мг 1 раз на добу і 0 % у груl= 7;і плацебо.=

За даними дослідженнn= 3; CONFIRMS, частка пацієнтів, я= 082;і досягли первинної кінцевої точки ефект = 80;вності (сироватков = 72; концентрацo= 0;я сечової кислоти < 6,0 мг/дл в останній візит), у груп&= #1110; пацієнтів з вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю сечової кислоти ≥ 10 мг/дл, які отр&= #1080;мували фебуксостаm= 0; 40 мг 1 раз на добу, станов= 080;ла відповідно 27 % (66/249), фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу 49 % (125/254) і алопуринол 300 мг/200 мг 1 раз на добу

31 % (72/230).

Клін&= #1110;чні результати: відсоток пацієнтів, я= 082;і потребують терапії нападів подагри=

Досл&= #1110;дження APEX. Протягом 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду пацієнти з терапевтичl= 5;ої групи фебук = 89;остату 120 мг (36 %), які потребувалl= 0; терапії нап = 72;дів подагри, порівнювалl= 0;ся з пацієнтам = 80;, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг (28 %), алопури= нол 300 мг (23 %) та плацебо (20 %). Частота нападів бул = 72; вищою після профілактиm= 5;ного періоду і з часом поступово знижуваласn= 3;. Від 46 до 55 % паці&#= 1108;нтів проводили лікування нападів под = 72;гри з 8 тижня і з 28 тижня. Напад= 080; подагри, що в&#= 1080;никли протягом останніх 4-х тижнів випр = 86;бувань (24–28 тижні), спостерігаl= 3;ися у 15 % пацієнтів (фебуксоста = 90; 80, 120 мг), 14 % пацієнтів (алопуринол 300 мг) і 20 % пацієнтів (плацебо).

Досл&= #1110;дження FACT. Протягом 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду пацієнти з терапевтичl= 5;ої групи фебук = 89;остату 120 мг (36 %), які потребувалl= 0; терапії нап = 72;дів подагри, порівнювалl= 0;ся з пацієнтам = 80; обох терапевтичl= 5;их груп, де застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг (22 %) та алопуринол 300 мг (21 %). Після 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду час = 90;ота нападів збільшиласn= 3; і з часом поступово знизилася (64 % o= 0; 70 % пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування з приводу нападів подагри з 8–52 тижня). Напади подагри протягом останніх 4-х тижнів випробуванn= 0; (49–52 тижні) спостерігаl= 3;ися у 6–8 % пацієнтів (фебуксоста = 90; 80 мг, 120 мг) і у 11 % па&= #1094;ієнтів (алопуринол 300 мг).

Частка пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування загострень подагри (дослідженн= 03; APEX і FACT), була нижчою у групах, де середня концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці після лікув = 72;ння зменшувалаl= 9;я до < 6,0 мг/дл, < 5,0 мг/дл або < 4,0 мг= /дл, порівняно з групами, у яких середній рі = 74;ень сечової кислоти становив ≥ 6,0 мг/дл в остан&#= 1085;і 32 тижні лікування (з 20= –24 тижня по 49–52 тиждень).

Під час дослідженнn= 3; CONFIRMS частка пацієнтів, я= 082;і потребувалl= 0; лікування нападів подагри (1 ден&= #1100; кожні 6 місяців), становила 31 % і= ; 25 % у групах, які отримували відповідно фебуксостаm= 0; 80 мг і алопуринол. Відмінностk= 7;й у співвідно = 96;енні пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування нападів подагри, між групами, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг і 40 мг, не відзначалоl= 9;я.

Довг&= #1086;строкові розширені відкриті дослідженнn= 3;=

Досл&= #1110;дження EXCEL (C02-021). Дослідженнn= 3; EXCEL було трирічним, відкритим, м= 091;льтицентро&= #1074;им, рандомізовk= 2;ним, розширеним, алопуринол- = 82;онтрольова&#= 1085;им дослідженнn= 3;м безпеки фаз = 80; 3, яке проводилосn= 3; для оцінки безпеки за участю пацієнтів, які пройшли основні дослідженнn= 3; фази 3 (APEX або FACT). Всього в дослідженнn= 3; було включено 1086 пацієнтів: ф= 077;буксостат 80 мг 1 раз на добу (n=3D649), фебуксостаm= 0; 120 мг 1 раз на добу (n=3D292) та алопуринол 300/= 100 мг 1 раз на доб= у (n=3D145). Приблизно для 69 % пацієнтів корекція те = 88;апії для досягнення остаточногl= 6; стабільногl= 6; лікування не була потрібна. Пацієнти, рівні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти у яких при триразовомm= 1; послідовноl= 4;у вимірюваннo= 0; становили > 6,0 мг/дл, були виключені з дослідженнn= 3;.

Рівні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти з плином часу не змінилис= 03; (наприклад, у 9= 1 % і 93 % пацієнтів= ;, які спочатк = 91; застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; у дозах відповідно 80 мг і 120 мг, рівн= 10; сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти становили < 6,0 мг/дл на 36-му місяці).

За даними трирічного спостережеl= 5;ня у менш ніж 4 % пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування нападів, відмічено зменшення частоти нап = 72;дів подагри на 16–24 місяці і 30–36 місяці (тобт= 086; більш ніж у 96 % пацієнтів необхіднісm= 0;ь у лікуванні нападів відсутня).

У 46 % і 38 % пацієнтів, які отримували остаточне с = 90;абільне лікування фебуксостаm= 0;ом відповідно = 74; дозі 80 або 120 мг 1 раз на добу, спостерігаl= 3;ося повне зникнення первинного пальпованоk= 5;о тофусу від початку до останнього = 74;ізиту.

Дослідженн&= #1103; FOCUS (TMX-01-005) було п’ятирічниl= 4;, відкритим, мультицентl= 8;овим, розширеним дослідженнn= 3;м безпеки фаз = 80; 2, що проводилосn= 3; за участю пацієнтів, які закінчили 4-тижневий прийом фебуксостаm= 0;у з подвійним сліпим дозуванням = 91; випробуванl= 5;і TMX-00-004. Дослідженнn= 3; включало 116 пацієнтів, які отримували спочатку фе = 73;уксостат 80 мг 1 раз на добу. Для 62 % пацієнтів д = 83;я підтримки рівня сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти менше 6,0 мг/дл корекція дози не була потрібна, а 38 % пацієнтів потребувалl= 0; корекції дози для досягнення остаточної стабільної концентрацo= 0;ї.

Частка пацієнтів і = 79; рівнем сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти менше 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) на момент останнього візиту стан = 86;вила більше 80 % (81–100 %) для кожної з груп за дозо= 102; фебуксостаm= 0;у.

У фазі 3 клінічних досліджень = 91; пацієнтів, я= 082;і отримували фебуксостаm= 0;, спостерігаl= 3;ися незначні зміни печінкових показників (5,0= %). Частота даних змін була схожа з такою при за= 089;тосуванні алопуринолm= 1; (4,2 %) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У довгострокl= 6;вих відкритих розширених дослідженнn= 3;х у пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0; (5,5 %) або алопуринол (5,8= %) протягом тривалого часу, відзна= 095;алося підвищення рівня ТТГ (> 5,5 мкМО/мл) (див. розділ «Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»).

Післ&= #1103;реєстрацій= ;ні довгострокl= 6;ві дослідженнn= 3;

Дослідженн&= #1103; CARES являло собою багатоцентl= 8;ове рандомізовk= 2;не подвійно сліпе дослідженнn= 3; відсутностo= 0; меншої ефективносm= 0;і, під час яког= 086; порівнювалl= 0; результати серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; при застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та алопуринолm= 1; у пацієнтів = 079; подагрою та основними серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями в анамнезі, включаючи і = 85;фаркт міокарда, госпіталізk= 2;цію з приводу не= 089;табільної стенокардіo= 1;, процедуру коронарної або церебральнl= 6;ї реваскулярl= 0;зації, інсульт, госпіталізk= 2;цію з приводу тр= 072;нзиторної ішемічної атаки, захво= 088;ювання периферичнl= 0;х судин або цукровий діабет із ознаками мікроангіоl= 7;атії чи макроангіоl= 7;атії. Для досягнення рівня sUA менше= 6 мг/дл дозу фебуксостаm= 0;у титрували з 40 мг до 80 мг (незалежно від функції нирок), а дозу алопуринолm= 1; титрували з кроком 100 мг з 300 до 600 мг для пацієнтів і = 79; нормальною функцією ни = 88;ок та нирковою недостатніl= 9;тю легкого сту = 87;еня та з 200 до 400 мг для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю помірного ступеня тяж = 82;ості.

Первинною кінцевою точкою в дослідженнo= 0; CARES був час першої появ = 80; MACE (важливі побічні сер = 94;ево-судинні явища), складової нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда, нелетальноk= 5;о інсульту, смерті від серцево-суд = 80;нних патологій т = 72; нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; з невідклад = 85;ою коронарною реваскулярl= 0;зацією.

Кінцеві показники (первинні та вторинні) ан= 072;лізували відповідно до аналізу націлення н = 72; лікування (ІТТ), включаючи всіх суб'єкт= 110;в, які були рандомізовk= 2;ні та отримали = 087;ринаймні одну дозу препарату у ході подвій = 85;ого сліпого дослідженнn= 3;.

Загалом 56,6% пацієнтів припинили пробне ліку = 74;ання передчасно, = 072; 45% пацієнтів завершили н = 77; всі візити дослідженнn= 3;.

Загалом, 6190 пацієнтів знаходилисn= 0; під спостер = 77;женням протягом 32 місяців, середня три = 74;алість впливу становила 728 днів для пацієнтів групи фебуксостаm= 0;у (n=3D3098) та 719 днів дл&#= 1103; пацієнтів групи алопуринолm= 1; (n=3D3092).

Первинна кінцева точка MACE спостерігаl= 3;ася з аналогічниl= 4;и показникамl= 0; у групах лікування фебуксостаm= 0;ом та алопуринолl= 6;м (10,8% проти 10,4% пацієнтів відповідно; співвідношk= 7;ння ризику [HR] 1,03; двостороннo= 0;й повторний 95% довірчий інтервал [CI] 0,89–1,= 21).

При аналізі окремих компонентіk= 4; MACE частота смертності від серцево-суд = 80;нних патологій була вищою у групі фебуксостаm= 0;у, ніж алопури = 85;олу (4,3% проти 3,2% пацієнтів; ЧСС 1,34; 95% ДІ 1,03–1,73). Ч= 072;стота інших подій MACE була схожа у групах фебу = 82;состату та алопуринолm= 1;, тобто нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда (3,6% проти 3,8% пацієнтів; ЧСС 0,93; 95% ДІ 0,72–1,21), нелетальноk= 5;о інсульту (2,3% проти 2,3% пацієнтів; ЧСС 1,01; 95% ДІ 0,73–1,41) т = 72; термінової реваскулярl= 0;зації через нестабільнm= 1; стенокардіn= 2; (1,6% проти 1,8% пацієнтів; ЧСС 0,86; 95% ДІ 0,59–1,26).=

Частота смертності = 79; усіх причин також була вищою у груп= 110; фебуксостаm= 0;у, ніж алопури = 85;олу (7,8% проти 6,4% пацієнтів; ЧСС 1,22; 95% ДІ 1,01–1,47), щ= 086; в основному обумовлюваl= 3;ося більш високим рів = 85;ем смертності від серцево-суд = 80;нних патологій у цій групі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Темпи прийнятої госпіталізk= 2;ції з приводу серцевої недостатноl= 9;ті, госпіталізk= 2;ції з приводу аритмії, що не пов’язан = 72; із ішемією, венозними тромбоембоl= 3;ічними подіями, і госпіталізk= 2;ції з приводу перехідних = 10;шемічних нападів бул = 80; порівнянниl= 4;и для фебуксо = 89;тату та алопуринолm= 1;.

Дос= 083;ідження FAST було проспективl= 5;им, рандомізовk= 2;ним, відкритим до= 089;лідженням з маскування= ;м = 82;інцевої точки, в як= 086;му порівнювалl= 0; профіль безпеки фебуксостаm= 0;у й алопурино = 83;у для серцево-суд = 80;нної системи у пацієнтів з хронічною гіперурикеl= 4;ією (в умовах, ко&= #1083;и = 74;ідкладення уратів вже = 074;ідбулося) і факторами ризику серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; (ССЗ) (тобто па= 094;ієнти віком від 60 років і принаймні з одним іншим = 092;актором р = 80;зику ССЗ), Пацієн&#= 1090;и, &#= 1097;о відповідалl= 0; кр= 080;теріям включення у дослідженнn= 3;, отри= мували лікування алопуринолl= 6;м до рандомізацo= 0;ї і, якщо було потрібно, їм коригували дозу з урахуванняl= 4; клініч= ної оцінки= , рекоменда= 094;ій Європейськl= 6;ї протиревмаm= 0;ичної ліги (EULAR) і затвердженl= 6;ї с = 93;еми дозування. = 053;априкінці підготовчоo= 1; фази застосуванl= 5;я алопуринолm= 1; пацієнти з рівнем сироватковl= 6;ї концентраm= 4;ії сечової кислоти (sUA) < 0,36 ммоль/л (< 6 мг/дл) або пацієнm= 0;и, які отримували максимk= 2;льну переносну дозу чи <= /span>максимk= 2;льну дозволену доз= ;у алопуринолm= 1;, були рандомізовk= 2;ні у співвідношk= 7;нні 1:1 для отрима= ння лікування або фебуксостаm= 0;ом, або алопуринолl= 6;м. Первинною кінцевою то = 95;кою дослідженнn= 3; FASTAntiplatelet Trialists’ Collaborative (АРТС), в тому числі:

- госпітаl= 3;ізація з приводу нелетальноk= 5;о і = 85;фаркту міокарда (ІМ) / гострого корона&#= 1088;ного = 89;индрому (ГКС) = 79; позитивною реакцією на біомаркери;

- нелетальниl= 1; інсульт;

- смерть в результаті серцево-суд = 80;нногоускла&#= 1076;нення.

Пе= 088;винний аналіз грунтувавсn= 3; на підході, я&#= 1082;ий враховував да= 085;і пацієнтів, щ= 086; отриму&#= 1074;али лікування.

В цілому були рандомізовk= 2;ні 6128 пацієнтів, k= 9; яких 3063 о= ;тримували фебуксостаm= 0; і 3065 --= 072;лопуринол.

= У первинному аналізі даних пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування, фебуксостаm= 0; не поступавс= ;я алопуринолm= 1; за частотою виникнення первинної кінцевої точки, яка спостерігаl= 3;ася у 172 пацієнтів (1,72/100 пацієнто-ро = 82;ів) в групі фебуксостаm= 0;у порівняно з 241 пацієнтом (2,05/100 пацієнто-ро = 82;ів) в групі алопуринолm= 1;, зі скоригованl= 0;м відношенняl= 4; ризиків [ВР] 0,85 (95= %, ДІ: 0,70, 1,03), р ˂0,001. Аналіз дани = 93; пацієнтів, які отримували лікування, для первинної кі= 085;цевої точки в підгрупі пацієнтів з ІМ, інсульто= 084; або ГКС в ана&#= 1084;незі не продемонстl= 8;ував с = 91;ттєвої різниці мі = 78; групами лікування: 635 (9,5%) пацієнтів з подіями у групі фебуксостаm= 0;у і 83 (11,8%) пацієнтів з подіями у групі алопуринолm= 1;; скоригованk= 7; відношення ри= 079;иків [ВР] 1,02 (95 % ДІ: 0,74-1.42); р =3D = 0,202.

= Лікува= ;ння фебуксостаm= 0;ом не було пов'язане зі збільшенняl= 4; см= 077;ртності від ССЗ або з інших прич = 80;н як в цілому, так і в підгрупі пацієнтів з ІМ, інсульто= 084; або ГКС в анамнезі. Загалом, у груп&= #1110; фебуксостаm= 0;у було менше смертей (62 сме= рті від ССЗ і 108 смертей з інших<= /span> причин), ніж у групі алопуринолm= 1; (82 смерті від ССЗ і 174 смерті з інших причину).

При лікуванні фебуксостаm= 0;ом спостерігаl= 3;ося більше зниження рівня сечової кислоти порівн&#= 1103;но з лікуванням алопуринолl= 6;м.

Синд&= #1088;ом лізису пухлини (СЛП)=

Ефективніс&= #1090;ь та безпеку застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у для профілактиl= 2;и і лікування = 087;ри СЛП оцінювали в дослідженнo= 0; FLORENCE (FLO-01). Фебуксос= тат продемонстl= 8;ував найкращу і швидшу дію щодо зниження рівня ураті = 74; порівняно з алопуринолl= 6;м.

FLORENCE являло собою рандомізовk= 2;не (1:1), подвійне с = 83;іпе, опорне дослідженнn= 3; фази III, проведене д = 83;я порівняння фебуксостаm= 0; у дозуванні 120 мг 1 раз на добу і алопуринолm= 1; в дозуванні 200–600 мг на добу (середня добова доза алопуринолm= 1;) [± стандартне відхилення]: 34= 9,7 ± 112,90 мг) в умовах конт = 88;олю концентрацo= 0;ї сечової кислоти в си= 088;оватці крові. Вибрані пацієнти повинні бул = 80; бути кандидатамl= 0; для лікування алопуринолl= 6;м або не мати доступу до расбуриказl= 0;. Первинні кінцеві точки являл = 80; собою площу під кривою к= 086;нцентрації сечової кислоти в сироватці (AUC sUA1-8) і зміну рівн= 103; креатиніну = 74; сироватці (sC), k= 9; першого по восьмий ден= 00; кожна.

До дослідженнn= 3; було включено 346 пацієнтів і = 79; гематологіm= 5;ними злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, які отримували хіміотерапo= 0;ю і мали середній/ви = 89;окий ступінь ризику розв = 80;тку СЛП. Середнє значення AUC sUA_{1-8 (мг
× ч/дл) було
значно
нижчим при
прийомі феб
=
91;ксостату
(514,0 ± 225,71
порівняно і
=
79;
708,0 ± 234,42; середнє
найменших
квадратів
для різниці:
-196,794 [95 % довірчог
=
86;
інтервалу: -238,600;
-154,988]; p < 0,0001). Крім
того,
середній си
=
88;оватковий
рівень
сечової
кислоти був
значно
нижчий при
застосуванl=
5;і
фебуксостаm=
0;у,
починаючи з
перших 24
годин
лікування і =
074;
будь-який
наступний
момент часу.
Статистичнl=
6;
значимих
відмінностk=
7;й
за середнім =
074;містом
сироватковl=
6;го
креатиніну (%)
між фебуксо
=
89;татом
і
алопуринолl=
6;м
не було (-0,83 ± 26,98
порівняно з -4,=
92
± 16,70
відповідно;
середнє
найменших
квадратів
для різниці: 4,=
0970
[95 % довірчого
інтервалу: -0,6467;
8,8406]; p=3D0,0903). З
урахуванняl=
4;
вторинних
кінцевих
точок,
статистичнl=
6;
значимих
відмінностk=
7;й
за частотою
розвитку
лабораторнl=
6;
підтверджеl=
5;ого
СЛП не було (8,1 %
і 9,2 % для
фебуксостаm=
0;у
і
алопуринолm=
1;
відповідно; =
074;ідносний
ризик: 0,875 [95 %
довірчого
інтервалу: 0,4408; 1,=
7369];
p=3D0,8488) і клініки
синдрому
розпаду
пухлини не б=
091;ло
(1,7 % і 1,2 % для
фебуксостаm=
0;у
й
алопуринолm=
1;
відповідно;
відносний
ризик: 0,994 [95 %
довірчого і
=
85;тервалу:
0,9691; 1,0199]; p=3D1,0000). Частот=
072;
всіх ознак і
симптомів, щ=
086;
виникли під
час
лікування, а
також побіч
=
85;их
реакцій
становила 67,6 %
порівняно з 64,=
7 %
і 6,4 % порівнянl=
6;
з 6,4 % для
фебуксостаm=
0;у
і алопурино
=
83;у
відповідно. =
059;
дослідженнo=
0;
FLORENCE фебуксост=
072;т
продемонстl=
8;ував
найкращу і ш=
074;идшу
дію щодо
зниження
рівня
сечової кис
=
83;оти
в сироватці
крові
порівняно з
алопуринолl=
6;м.
Дані щодо
порівняння
фебуксостаm=
0;у
і
расбуриказl=
0;
на даний час
відсутні. Еф=
077;ктивність
та безпека
застосуванl=
5;я
фебуксостаm=
0;у
не були
встановленo=
0;
для пацієнт=
10;в
із гострим
тяжким СЛП,
наприклад
пацієнтів, у
яких інші
види терапі=
11;
для зниженн=
03;
уратів не
діють.}

Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

У здорових добровольцo= 0;в максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (С_max) та площk= 2; під кривою (AUC) збільшувалl= 0;ся пропорційнl= 6; дозі після одноразовоk= 5;о та багатора = 79;ового застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у дозах від 10 до 120 мг. При дозах від 120 до 300 мг збільшення AUC було більши = 84;, ніж пропорційнl= 6; дозі. При зас&#= 1090;осуванні доз 10–240 мг кожні 24 години накопиченнn= 3; фебуксостаm= 0;у не відмічалосn= 3;. Передбачувk= 2;ний середній термінальнl= 0;й період напі = 74;виведення (t_1/2) фебуксостаm= 0;у становив приблизно 5–8 годин. Був проведений популяційнl= 0;й аналіз фармакокінk= 7;тики/фармак&#= 1086;динаміки за даними, отриманими за участю 211 пацієнтів і = 79; гіперурикеl= 4;ією і подагрою, я&#= 1082;і застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; у дозах 40–240 мг= ; 1 раз на добу. В цілому отримані значення фа = 88;макокінети&#= 1095;них параметрів відповідаюm= 0;ь таким у здорових добровольцo= 0;в, які, отже, є хорошою моделлю для оцінки фармакокінk= 7;тики/фармак&#= 1086;динаміки препарату у пацієнтів і = 79; подагрою.=

Всмо&= #1082;тування. Фебуксостаm= 0; швидко (t_max (час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї) 1,0–1,5 години) і добре (принаймні 84 %) всмоктуєтьl= 9;я. При одноразовоl= 4;у та багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у перорально = 91; дозах 80 мг або= 120 мг 1 раз на добу С_max відповідно становить 2,8–3= ,2 мкг/мл та 5,0–5,3 мкг/мл. Абсол&#= 1102;тну біодоступнo= 0;сть таблеток фебуксостаm= 0;у не аналізувалl= 0;. При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу або п&#= 1088;и одноразовоl= 4;у застосуванl= 5;і у дозі 120 мг у поєднанні з жирною їжею = 057;_max зменшувалаl= 9;я на 49 % та 38 %, а AUC – на= 18 % та 16 % відповідно. Однак це не супроводжуk= 4;алося клінічно значущими змінами ступеня зменшення рівня сечов = 86;ї кислоти у сироватці крові (при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і у дозі 80 мг). Отже фебукс = 86;стат можна застосовувk= 2;ти незалежно від вживанн= 03; їжі.

Розп&= #1086;діл. Передбачувk= 2;ний об’єм розподілу в рівноважноl= 4;у стані (V_ss/F) для фебуксостаm= 0;у змінюється від 29 до 75 л післ&#= 1103; пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я у дозі 10–300 мг. Ступінь зв’язуваннn= 3; фебу = 82;состату з білками плазми кров= 10; (головним чином з альб= 091;міном) становить 99,2 % = 10; не змінюється при підвище = 85;ні дози з 80 до 120 мг. Для активни = 93; метаболітіk= 4; фебуксостаm= 0;у ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; коливаєтьсn= 3; від 82 до 91 %.

Мета&= #1073;олізм. Фебуксоста&= #1090; активно метаболізуn= 8;ться шляхом кон’югації за участю уридиндифоl= 9;фатглюкуро= 085;ілтрансфер&= #1072;зи (УДФ-глюкуро= 085;ілтрансфер&= #1072;зи) та окисненн= 03; за участю ферментів системи цитохрому Р 450 (CYP). Усього ідентифікоk= 4;ано 4 фармакологo= 0;чно активних гідроксильl= 5;их метаболіти фебуксостаm= 0;у, 3 з них були виявлені у плазмі людини. Дослідженнn= 3; in vitro на мікросомах печінки людини засвідчили, = 097;о ці окиснені метаболіти утворюютьсn= 3; переважно під дією CYP1А1, CYP1А= ;2, CYP2С8 або CYP2С9, тодo= 0; як фебуксос = 90;ату глюкуронід утворюєтьсn= 3; головним чином під дією УДФ-глю= 082;уронілтран&= #1089;ферази 1А1, 1А8 та 1А9.

Виве&= #1076;ення. Фебуксостаm= 0; виводиться = 79; організму через печінку та нирками. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я ¹⁴С-фебуксоl= 9;тату у дозі 80 мг приблизно 49 % виводилося із сечею у вигляді незміненогl= 6; фебуксостаm= 0;у (3 %), ацилглюкурl= 6;ніду діючої речо = 74;ини (30 %), відомих окиснених метаболітіk= 4; та їх кон’юг= 072;тів (13 %) та інших невідомих метаболітіk= 4; (3 %). Крім ниркової екскреції, приблизно 45 % д= ;ози виводилося = 79; калом у вигляді незміненогl= 6; фебуксостаm= 0;у (12 %), ацилглюкурl= 6;ніду діючої речовини (1 %), відомих окиснених метаболітіk= 4; та їх кон’югатів (25 = %) та інших невідомих метаболітіk= 4; (7 %).

Нирк&= #1086;ва недостатніl= 9;ть.=

При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у в дозі 80 мг не було відмічено змін С_max фебуксостаm= 0;у у пацієнтів = 079; легкою, помірною аб = 86; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок. Середня загальна AUC фебуксостаm= 0;у збільшувалk= 2;ся приблизно у 1,8 раза: від 7,5 мкk= 5; × година/мл у пацієнтів з нормальною функцією нирок до 13,2 мкk= 5; × година/мл у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю. C_max та AUC активних метаболітіk= 4; підвищувалl= 0;ся у 2 і 4 рази відповідно. Проте пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю легкого або помірного ступеня корекція дози лікарськогl= 6; засобу не потрібна.=

Печі&= #1085;кова недостатніl= 9;ть.

При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг не було відмічено суттєвих змін С_max та AUC фебуксостаm= 0;у та його метаболітіk= 4; у пацієнтів = 079; легкою (клас А за шкалою Чайлда–П’ю) та помірною (клас В за шкалою Чайлда–П’ю) печінковою недостатніl= 9;тю порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією печінки. Дос= 083;ідження лікарськогl= 6; засобу у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас С за шкалою Чайлда–П’ю) не проводилосn= 3;.

Вік.=

При багаторазоk= 4;ому пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у не було відмічено с = 91;ттєвих змін AUC фебуксостаm= 0;у та його метаболітіk= 4; у пацієнтів літнього віку порівняно з молодими здоровими добровольцn= 3;ми.

Стат&= #1100;.

При багаторазоk= 4;ому пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у С_max та AUC фебуксостаm= 0;у у жінок були на 24 % та 12 % вищим= и відповідно, ніж у чоловіків. Однак С_max та AU= C, скоригованo= 0; за масою тіла, були схожі для обох груп, тому зміна дози фебуксостаm= 0;у залежно від статі не потрібна.=

Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.=

Показання.= =

ЄВРОФЕБ у дозі 80 мг та 120 мг:

Лікування хронічної гіперурикеl= 4;ії при захворю = 74;аннях, що супроводжуn= 2;ться відкладаннn= 3;м кристалів уратів, у тому числі при наявнос = 90;і тофусів та/або подагричноk= 5;о артриту в даний час чи в анамнезі.

ЄВРОФЕБ у дозі 120 мг:

Лікування та профілактиl= 2;а гіперурикеl= 4;ії у дорослих пацієнтів, які піддаються хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком синдрому лізису пухлини (СЛП).<= o:p>

ЄВРОФЕБ показаний дорослим пацієнтам.=

Протипоказ&= #1072;ння.=

Гіперчутли&= #1074;ість до активної речовини аб = 86; до будь-якої іншої допоміжної речовини пр = 77;парату, зазначеної = 91; розділі «Склад».<= /span>

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= =

Мерк&= #1072;птопурин/аk= 9;атіоприн.=

Відповідно до механізм = 91; своєї дії фебуксостаm= 0; пригнічує ксантиноксl= 0;дазу, тому супутн= 08; застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься. Пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази може призво = 76;ити до підвищення концентрацo= 0;ї обох препар = 72;тів у плазмі, що може викликати м= 10;єлотоксичн&#= 1091; реакцію. У разі одночасногl= 6; введення фебуксостаm= 0;у дози меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину лід зменшит = 80; до 20 % або меншk= 7; від раніше призначеноo= 1; дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Адекватнісm= 0;ь запропоновk= 2;ної корекції дози, яка базувалася на моделюваннo= 0; та імітацій = 85;ому аналізі доклінічниm= 3; даних на щур= 072;х, була підтверджеl= 5;а результатаl= 4;и клінічного дослідженнn= 3; взаємодії лікарських = 79;асобів у здорових добровольцo= 0;в, які отримув = 72;ли азатіоприн 100 мг окремо та знижену доз = 91; азатіопринm= 1; (25 мг) у комбінації = 79; фебуксостаm= 0;ом (40 або 120 мг). Досл= ідження взаємодії фебуксостаm= 0;у з препарата = 84;и (крім теофіліну), що метаболізуn= 2;ться ксантиноксl= 0;дазою, не проводил = 80;ся за участю людей.

Моделюючий та імітаційниl= 1; аналіз дани = 93; доклінічноk= 5;о дослідженнn= 3; на щурах вказує на те, що у разі одночасногl= 6; введення фебуксостаm= 0;у дози меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину слід зменшити до 20% або менше ві= 076; раніше приз = 85;аченої дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дослідженн&= #1103; взаємодії фебуксостаm= 0;у під час цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї не проводил = 80;ся. У процесі опорного дослідженнn= 3; пацієнтам і = 79; СЛП з декількома режимами хіміотерапo= 0;ї призначавсn= 3; фебуксостаm= 0; у дозі 120 мг, включаючи моноклоналn= 0;ні антитіла.То = 84;у можливість взаємодії з будь-якими цитотоксичl= 5;ими препаратамl= 0;, що сумісно призначаютn= 0;ся, виключати н = 77; можна.

Рози&= #1075;літазон/суk= 3;страти CYP2C8.

Фебуксоста&= #1090; є слабким інгібітороl= 4; CYP2C8 in vitro. У процесі дослідженнn= 3; у здорових добровольцo= 0;в паралельне застосуванl= 5;я 120 мг фебуксос= тату 1 раз на добу та одноразовоo= 1; перорально прийнятої дози розиглітазl= 6;ну 4 мг не вплива&= #1083;о на фармакокінk= 7;тику розиглітазl= 6;ну і його метаболіту N-дезметилро= 079;иглітазону, що демонструє, що фебуксостаm= 0; не пригнічу= 08; фермент CYP2C8 in vivo. Таким чином, одночасне введення фебуксостаm= 0;у і розиглітазl= 6;ну або інших субстратів CYP2= C8 не вимагає корекції дози для цих препаратів.

Теоф&= #1110;лін.=

Проведено дослідженнn= 3; взаємодії фебуксостаm= 0;у за участю здорових добровольцo= 0;в для оцінки впливу пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази на збільшення рівня теофіліну в циркулюючіl= 1; крові, що спостерігаl= 3;ося з іншими інгібітораl= 4;и ксантиноксl= 0;дази. Результати дослідженнn= 3; показали, що при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг та теофіліну в дозі 400 мг не було жодних фармакокінk= 7;тичних взаємодій або впливу н= 072; безпеку теофіліну. Таким чином, фебуксостаm= 0; у дозі 80 мг можна застосовувk= 2;ти одночасно і = 79; теофіліном без особлив = 80;х застереженn= 0;. Даних щодо дози фебукс = 86;стату 120 мг немає.
Напр&= #1086;ксен та інші інгібітори глюкуронізk= 2;ції.=

Метаболізм фебуксостаm= 0;у залежить ві = 76; активності ферменту УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи. Лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; процес глюкуронізk= 2;ції, наприклад нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ) та пробенец = 80;д, теоретично можуть впливати на виведення фебуксостаm= 0;у. У здорових добровольцo= 0;в при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та напроксену по 250 мг 2 рази н= 072; добу спосте = 88;ігалося посилення дії фебуксостаm= 0;у (C_maxстанови = 90;ь 28 %, AUC– 41 %, t_1/2– 26 %). У процесі клінічних досліджень застосуванl= 5;я напроксену та інших НПЗЗ/інгібі = 90;орів ЦОГ-2 не супроводжуk= 4;алося клінічно значущим збільшенняl= 4; побічних реакцій.

Фебуксоста&= #1090; можна одночасно застосовувk= 2;ти з напроксеноl= 4; без зміни їх дози.

Інду&= #1082;тори глюкуронізk= 2;ції.=

Потужні індуктори ферменту УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи можуть посилювати метаболізм та зменшувати ефективнісm= 0;ь фебуксостаm= 0;у. У пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь потужні індуктори глюкуронізk= 2;ції, рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и рівень сечової кислоти у плазмі чере = 79; 1–2 тижні одночасної терапії. При відміні індуктора глюкуронізk= 2;ції можливе підвищення рівня фебуксостаm= 0;у у плазмі.

Колх&= #1110;цин/індомеm= 0;ацин/гідрох&#= 1083;оротіазид/в= ;арфарин.=

Фебуксоста&= #1090; можна одночасно застосовувk= 2;ти з колхіцино = 84; або індометациl= 5;ом без зміни дози препаратів.

Також не потрібно змінювати дозу фебукс = 86;стату при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з гідрохлор = 86;тіазидом.

Одночасне застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у з варфарино = 84; не вимагає зміни дози останнього. Застосуванl= 5;я у здорових добровольцo= 0;в фебуксостаm= 0;у (80 мг або 120 мг 1 раз на добу) з варфарином не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику останнього. Одночасне застосуванl= 5;я з фебуксост = 72;том також не впливало на МНО та актив= 085;ість фактора VІІ.

Дези&= #1087;рамін/субсm= 0;рати CYP2D6.

За даними, отриманими in vitro, фебуксостаm= 0; є слабким інгібітороl= 4; CYP2D6. У процесі досліджень за участю здорових добровольцo= 0;в, які отримували 120 мг фебуксостаm= 0;у 1 раз на добу, спостерігаl= 3;ося збільшення AUC дезипрамінm= 1; (субстрат CYP2D6) на 22 %, що свідчить пр = 86; слабку пригнічуваl= 3;ьну дію фебуксостаm= 0;у на фермент CYP2D6 in vivo.

Таким чином, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та субстратів CYP2= D6 немає необх= 10;дності змінювати ї = 93; дози.

Анта&= #1094;идні засоби.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з антацидам = 80;, що містять магнію гідроксид т = 72; алюмінію гідроксид, відмічаєтьl= 9;я затримка всмоктуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у (приблизно н= 072; 1 годину) та зменшення Сmax на 32 %, однак AUC фебуксостаm= 0;у суттєво не змінюється, тому фебуксостаm= 0; можна застосовувk= 2;ти з антациднимl= 0; засобами.=

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.=

Серц&= #1077;во-судинні захворюванl= 5;я.=

Лікування хронічної гіперурикеl= 4;ії

Під <= /span>час розробки лікарськогl= 6; засобу і в одному післяреєстl= 8;аційному дослідженнo= 0; (CARES) у пацієнтіk= 4; з уже наявними основними серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями (наприклад: ін= 092;аркт = 84;іокарда, інсуль&#= 1090; або нестабільнk= 2; стенокардіn= 3;) при застосу = 74;анні фебуксостаm= 0;у спостерігаl= 3;ася більша кількість серцево-суд = 80;нних ускладнень = 79; летальним на= 089;лідком порівняно з алопуринол&= #1086;м.

Проте в подальшому післяреєстl= 8;аційному дослідженнo= 0; (FAST) фебуксостаm= 0; не поступався ал= 086;пуринолу за частото= 02; як летальни = 93;, так і нелетальниm= 3; серцево-суд = 80;нних ускладнень. Лі= 082;ування цієї групи пацієнтів слід проводити обережно та = 079; регулярним наглядом.=

Де= 090;альніше про безпеку фебуксостаm= 0;у для серцево-= 089;удинної системи див. розділи «По = 73;ічні реакції» і «Фармакодиl= 5;аміка».

Пацієнтам із попередньо наявними основними серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями (наприклад інфарктом міокарда, інсультом а = 73;о нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю) слід уникат = 80; лікування фебуксостаm= 0;ом, за виключенняl= 4; випадків, коли немає інших належних варіантів терапії.

У дослідженнn= 3;х APEX та FACT у загальній групі фебук = 89;остату порівняно з групою алопуринолm= 1; повідомлял&#= 1086;ся про збільшення кількості п = 86;рушень з боку серцево-суд = 80;нної системи (Anti-Platelet Trialists’ Collaboration (APTC)) (визначення кінцевих точок у груп= 110; сумісного аналізу антитромбоm= 4;итарної терапії (APTC), у т. ч. з летальним наслідком у зв’язку з серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям, інфаркту міокарда бе = 79; летального наслідку, ін= 089;ульту без летального наслідку) (1,3 порівняно і = 79; 0,3 випадків на= 100 пацієнто-ро = 82;ів), на відміну від дослідженнn= 3; CONFIRMS (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка» для детального опису дослі = 76;ження). Частота порушень з боку серцев = 86;-судинної системи (APTC), пр= 086; які повідомлялl= 6;ся у комбінованl= 0;х дослідженнn= 3;х фази 3 (дослід&= #1078;ення APEX, FACT та CONFIRMS), становила 0,7 порівняно з 0,6 випадків на 100 пацієнто-ро = 82;ів. У рамках довгострокl= 6;вих широкомасшm= 0;абних досліджень частота серцево-суд = 80;нних порушень, пр= 086; які повідом = 83;ялося, становила 1,2 та 0,6 випадків на 100 пацієнто= -років для фебуксостаm= 0;у та алопурин = 86;лу відповідно. Відмінностo= 0; не були статистичнl= 6; достовірні, причинно-на = 89;лідковий зв’язок між вказаними порушеннямl= 0; та застосув = 72;нням фебуксостаm= 0;у був відсутній. Факторами ідентифікоk= 4;аного ризику у таких паціє = 85;тів були виявлені захворюванl= 5;я, що виникли в результаті атеросклерl= 6;зу та/або інфар= 082;ту міокарда аб = 86; застійної серцевої не = 76;остатності (в анамнезі).

У післяреєстl= 8;аційному дослідженнo= 0; CARES (детальну характерисm= 0;ику дослідженнn= 3; див. у розділ&#= 1110; «Фармакодиl= 5;аміка») частота яви = 97; MACE була схожа m= 1; групах фебуксостаm= 0;у та алопурин = 86;лу (HR 1,03; 95% ДІ 0,89–1,21), але спостерігаk= 4;ся вищий рівен= 00; частоти смертей від серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; (4,3% проти 3,2% пацієнтів; ЧСС 1,34; 95% ДІ 1,03–1,73).=

Проф&= #1110;лактика і лікування гіперурикеl= 4;ії у пацієнтів із ризиком розвитку СЛ = 55;=

Пацієнти, які піддаються хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком СЛП та застосовуюm= 0;ь фебуксостаm= 0;, при наявнос = 90;і клінічних показань знаходятьсn= 3; під наглядо = 84; кардіолога.

Алер&= #1075;ія/гіперчуm= 0;ливість на лікарськ= 10; засоби.

У межах постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; рідкісні повідомленl= 5;я про серйозн= 10; алергічні реакції/реа = 82;ції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі загрозливоk= 5;о для життя синдрому Стівенса–Дk= 8;онсона, токсичного епідермальl= 5;ого некролізу т = 72; гострих анафілактиm= 5;них реакцій/шок = 91;. У більшості випадків та = 82;і реакції спостерігаl= 3;ися протягом пе = 88;шого місяця застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у. У кількох, але не у всіх пацієнтів спостерігаl= 3;ися порушення ниркової функції та/або гіпер= 095;утливість до алопуринолm= 1; в анамнезі. Тяжкі реакції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі реакції, що супроводжуn= 2;ться еозинофіліn= 8;ю і системним = 80; симптомами (DRE= SS-синдром), у деяких випадках були пов’язані з гарячкою, гематологіm= 5;ною, нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю.

Пацієнти повинні бут = 80; проінформоk= 4;ані про ознаки т= 072; симптоми гіперчутлиk= 4;ості/алергі&#= 1111;, а також за ними слід спостерігаm= 0;и щодо розвитку таких реакцій. При появі серйо = 79;них алергічних реакцій/реа = 82;цій гіперчутлиk= 4;ості, синдрому Стівенса–Дk= 8;онсона в тому числі, застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у треба негайно припинити, оскільки раннє припи = 85;ення застосуванl= 5;я покращує прогноз. Якщ= 086; у пацієнта розвинуласn= 3; алергічна реакція/реа = 82;ція гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, та гострі анафілактиm= 5;ні реакції/шок, то повторне призначеннn= 3; фебуксостаm= 0;у протипоказk= 2;но.

Заго&= #1089;трення (напад) подагри.=

Лікування фебуксостаm= 0;ом слід розпочинатl= 0; тільки у період післ= 03; загостреннn= 3; хвороби. Фебуксостаm= 0; може спровокуваm= 0;и напад подаг = 88;и на початку лікування з = 72; рахунок змі = 85;и рівня сечової кислоти у сироватці ч = 77;рез вихід ураті = 74; із депо. На початку лікування фебуксостаm= 0;ом рекомендуєm= 0;ься призначити НПЗЗ або колхіцин на термін не менше 6 місяців для профілактиl= 2;и нападів подагри.

При розвитку нападу подагри на тлі застосу = 74;ання фебуксостаm= 0;у лікування продовжуютn= 0;. Одночасно проводять відповідну індивідуалn= 0;ну терапію загостреннn= 3; подагри. При тривалому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у частота та тяжкість нападів подагри зме = 85;шуються.

Відк&= #1083;адення ксантинів.= =

У пацієнтів із прискорениl= 4; утворенням уратів (наприклад, на тлі злоякісних новоутвореl= 5;ь та їх лікування або при синдромі Ле = 96;а-Ніхана) можливе суттєве збільшення абсолютної концентрацo= 0;ї ксантинів у сечі, що у рід&= #1082;існих випадках супроводжуn= 8;ться їх відкладе = 85;ням у сечовивіднl= 0;х шляхах. Цьог= 086; не спостерігаl= 3;ося в опорному клінічному = 76;ослідженні фебуксостаm= 0;у при СЛП. Через обмеж = 77;ність досвіду застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0; не показани = 81; пацієнтам при синдром= 10; Леша–Ніханk= 2;.

Мерк&= #1072;птопурин/аk= 9;атіоприн.=

Фебуксоста&= #1090; не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам, які одночасно отримують м = 77;ркаптопури&#= 1085;/азатіоприн= ;, оскільки інгібуваннn= 3; ксантиноксl= 0;дази фебуксостаm= 0;ом може спричинити підвищення концентрацo= 0;ї меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину в плазмі кро= 074;і, що може призвести д = 86; сильної токсичностo= 0;.

Якщ= ;о комбінації не уникнути, рекомендуєm= 0;ься зменшити дозу меркаптопуl= 8;ин= 091;/азатіопр&= #1080;ну до 20 % аб= 086; менше попер&#= 1077;дньо п = 88;изначеної д = 86;зи, щоб запобігти мо= 078;ливим г = 77;матологіч&#= 1085;им в = 87;ливам (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).=

Пацієнтів слід ретельно контролюваm= 0;и, а дозу меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину потрібно згодом коригувати на основі оцінки тера = 87;евтичної відповіді т = 72; настання можливих токсичних ефектів.

Паці&= #1108;нти, які перенесли трансплантk= 2;цію органів.=

Досвіду застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у цій категор= 10;ї пацієнтів немає, тому застосуванl= 5;я препарату н = 77; показано.=

Теоф&= #1110;лін.=

Одноразове одночасне застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг та теофіліну у дозі 400 мг не показало жодних фармакокінk= 7;тичних взаємодій. Фебуксостаm= 0; у дозі 80 мг можна засто = 89;овувати одночасно з теофіліном без ризику підвищення концентрацo= 0;ї теофіліну у = 087;лазмі крові. Даних щодо дози фебуксостаm= 0;у 120 мг немає.
Захв&= #1086;рювання печінки.=

У процесі комбінованl= 6;ї фази 3 клінічних д = 86;сліджень у 5,0 % пацієнтіk= 4;, які отримували фебуксостаm= 0;, спостерігаl= 3;ися незначні зміни печін = 82;ових показників, тому рекомендуєm= 0;ься перевіряти функціоналn= 0;ні печінкові п = 86;казники до призначеннn= 3; фебуксостаm= 0;у та під час лікування при наявності показань.=

Захв&= #1086;рювання щитовидної залози.

У 5,5 % пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0; протягом тривалого часу, спостерігаl= 3;ося підвищення показника ТТГ (> 5,5 мкМО/мл) під час довгострокl= 6;вих відкритих розширених = 76;осліджень. Тому лікарський засіб слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції щитовидної залози.

Лакт&= #1086;за.=

Лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам і = 79; рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, пов’язанимl= 0; з непереносиl= 4;істю галактози, недостатніl= 9;тю лактази Лаппа або по= 088;ушенням всмоктуванl= 5;я глюкози/гал = 72;ктози, препарат не показаний.=

На= 090;рій.

Цей л= 110;карський засіб містить менше 1 ммоль натрі= 02; (23 мг) в 1 таблетці, тобто практично вільний від натрію.

&nb= sp;

Заст&= #1086;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі&= #1090;ність

Обмежений досвід застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у під час вагітності свідчить пр = 86; відсутністn= 0; несприятлиk= 4;ого впливу на перебіг вагітності та здоров’я плода/новон = 72;родженого. У процесі досліджень на тваринах = 085;е було помічено його прямог = 86; або непрямо = 75;о побічного впливу на перебіг вагітності, = 088;озвиток ембріона/пл = 86;да та перебіг пологів. Потенційниl= 1; ризик для людини невідомий. Фебуксостаm= 0; не слід застосовувk= 2;ти під час вагітності.

Пері&= #1086;д годування груддю

Невідомо, чи проникає фебуксостаm= 0; у грудне молоко людини. Дослідженнn= 3; на тваринах = 087;оказали, що фебуксостаm= 0; проникає у грудне моло = 82;о та виявляє негативний вплив на роз= 074;иток новонароджk= 7;них, яких годуют= 00; цим молоком. Ризик потрапляннn= 3; препарату в грудне молоко не може бути виключений. Фебуксостаm= 0; не слід застосовувk= 2;ти у період годування груддю.

Ферт&= #1080;льність=

Дослідженн&= #1103; фертильносm= 0;і на тваринах при застосуванl= 5;і у дозі 48 мг/кг/добу не виявили залежності побічних реакцій від дози. Дія фебуксостаm= 0;у на репродуктиk= 4;ну функцію люд = 80;ни невідома.=

<= /p>
Здат&= #1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.=

Були повідомленl= 5;я про розвито = 82; сонливості, запаморочеl= 5;ня, парестезій та порушенн= 03; чіткості зору на тлі застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у. Тому пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь фебуксостаm= 0;, рекомендуєm= 0;ься бути обереж = 85;ими при керуванні автотранспl= 6;ртними засобами та роботі з іншими механізмамl= 0; до того часу, поки вони не будуть впевнені у відсутностo= 0; вищезазначk= 7;них побічних реакцій.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.=

Дозу&= #1074;ання

Пода&= #1075;ра.

Рекомендов&= #1072;на доза ЄВРОФЕБУ становить 80 м&= #1075; 1 раз на добу перорально, незалежно від вживанн= 03; їжі. Якщо концентрацo= 0;я сечової кис = 83;оти в сироватці крові перевищує 6 мг/дл (357 мкмол= ь/л) після 2–4 тижнів лікування, слід розгля = 85;ути підвищення дози ЄВРОФЕБУ до 120= мг 1 раз на добу. Ефект лікарськогl= 6; засобу вияв = 83;яється досить швидко, що робить можл = 80;вим повторне визначення концентрацo= 0;ї сечової кислоти через 2 тижні. Метою лікування є зменшення концентрацo= 0;ї сечової кислоти у сироватці т = 72; підтримка ї= 11; на рівні мен= 096;е 6 мг/дл (357 мкмоль/л).

Тривалість профілактиl= 2;и нападів подагри рекомендовk= 2;на не менше 6 місяців.

Синд&= #1088;ом лізису пухлини (СЛП).<= /span>=

Рекомендов&= #1072;на доза ЄВРОФЕБУ становить 120 м= г 1= раз на добу перорально, незалежно від вживанн= 03; їжі.

Застосуван&= #1085;я ЄВРОФЕБУ слід розпочинатl= 0; за два дні до початку цитотоксичl= 5;ої терапії і продовжуваm= 0;и щонайменше 7 діб, однак тр&#= 1080;валість терапії можна подовжити д = 86; 9 діб відпові&#= 1076;но до тривалості хіміотерапo= 0;ї та клінічно= 11; оцінки.

Паці&= #1108;нти літнього віку.

Для цієї категорії пацієнтів корекція до = 79;и не потрібна.

Нирк&= #1086;ва недостатніl= 9;ть.=

У пацієнтів із тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) ефек = 90;ивність та безпеку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу вивчено недостатньl= 6;. Пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості корекція до = 79;и не потрібна.

Печі&= #1085;кова недостатніl= 9;ть.=

Дослідженн&= #1103; ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у пацієнтів = 079; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас С за шка&= #1083;ою Чайлда–П’ю) не проводилосn= 3;.

Подагра. При порушенні функції печінки легкого сту = 87;еня рекомендовk= 2;на доза становить =

80 мг. Досвід застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу при порушенні функції печінки помірного ступеня обмежений.=

СЛП.= І= 079; опорного дослідженнn= 3; фази III (FLORENCE) були виключені тільки суб’єкти із печінковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня. Для пацієнтів, я= 082;і були включені в дослідженнn= 3;, корекція до = 79;и у зв’язку із станом функцій печінки не потрібна.=

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я=

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

ЄВРОФЕБ застосовуєm= 0;ься перорально, незалежно від вживанн= 03; їжі.

Діти.= =

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у дітям віком до 18 років не встановленo= 0;. Дані щодо застосуванl= 5;я відсутні.=

Передозува&= #1085;ня.=

У разі передозуваl= 5;ня показана симптоматиm= 5;на та підтримуючk= 2; терапія.

Побічні реакції.

Резю&= #1084;е профілю безпеки.

Найчастіши&= #1084;и побічними реакціями у клінічних дослідженнn= 3;х (4072 пацієнти, щ = 86; застосовувk= 2;ли дозу від 10 мг до 300 мг), після = 88;еєстраційн&#= 1080;х дослідженнn= 3;х безпеки (дослідженн= 03; FAST: 3001 суб'єкт, який отримував п = 88;инаймні дозу від 80 мг до 120 мг) та в процесі постмаркетl= 0;нгового нагляду у пацієнтів з подагрою були загостреннn= 3; (напади) подагри, порушення функції печінки, діа= 088;ея, нудота, головний біль, висипання т = 72; набряки, запаморочеl= 5;ня, задишка, свербіж, біл= 100; у суглобах, біль у м'язах, біль у кінці= 074;ках, набряки та підвищена втомлюваніl= 9;ть. Ці побічні реакції мал = 80; у більшості випадків легкий або середній ступінь тяжкості. Пі= 076; час постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; повідомлен&= #1085;я про рідкісн= 10; випадки серйозних реакцій гіперчутлиk= 4;ості на фебуксос = 90;ат, деякі з них супроводжуk= 4;алися системними реакціями, т= 072; про рідкісн= 10; явища рапто = 74;ої серцевої смерті.

У нижченаведk= 7;ній таблиці зазначено побічні реакції, які виникають при застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у пацієнтами та класифіков&#= 1072;ні таким чином: часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) т= 072; рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000). Частот = 72; розвитку ґрунтуєтьсn= 3; на дослідже = 85;нях та постмаркетl= 0;нговому досвіді щод = 86; пацієнтів із подагрою.=

У кожній групі за частотою розвитку побічні реакції представлеl= 5;о у порядку зменшення ступеня тяжкості.=

Т = 72;блиця 2.

Побі&= #1095;ні реакції в комбінованo= 0;й фазі 3, довгос&= #1090;рокових розширених дослідженнn= 3;х, післяреєстl= 8;аційних дослідженнn= 3;х безпеки та в період постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня пацієнтів і = 79; подагрою.=

З боку кров= 10; та лімфатично= 111; системи

Рідко

Панцитопен= ;ія, тромбоцито= 087;енія, агранулоци= 090;оз*, анемія^#

З боку імунної системи

Рідко

Анафілакти= ;чні реакції*, гіперчутли= 074;ість до препарату*

З боку ендокринно= 111; системи

Нечасто

Підвищення рівня тиреостиму= 083;юючого гормону крові, гіпо= ;тиреоз^#

З боку органів зору

Нечасто

Затуманени= ;й зір

Рідко

Оклюзія артерії сітківки ^#

З боку харчування та обміну речовин

Часто***

Загостренн= ;я (напади) подагри

Нечасто

Цукровий діабет, гіперліпід= 077;мія, зниження апетиту, збільшення маси тіла

Рідко

Зниження маси тіла, підвищення апетиту, ано&= #1088;ексія

З боку психіки

Нечасто

Зниження лібідо, безсоння

Рідко

Нервозніст= ;ь, пригнічени= 081; настрій^#, розлад сну^#

З боку нервової системи

Часто

Головний біль, запамо&= #1088;очення<= /o:p>

Нечасто

Парестезії= ;, геміпарез, сонливість, летаргія^#, зміна смакового сприйняття, гіпестезія, послабленн= 103; нюху

Рідко

Агевзія^#, в= ;ідчуття печіння^#<= /span>

З боку органів слуху та лабіринту

Нечасто

Шум у вухах

Рідко

Вертиго^#

З боку серцевої системи

Нечасто

Фібриляція передсердь, відчуття серцебиття, відхилення від норми на ЕКГ, блокада лівої ніжки пучка Гіса (див. розділ «Синдром лі&#= 1079;ису пухлини»), синусова тахікардія (див. розділ «Синдром лізису пухлини»), а= ритмія^#

Рідко

Раптова серцева смерть*

З боку судинної системи
Нечасто

Артеріальн= ;а гіпертензі= 103;, припливи, припливи з відчуттям жару,

кровотечі (див. розділ «Синдром лізису пухл&#= 1080;ни»)

Рідко

Циркулятор= ;ний колапс^#<= /p>

З боку дихальної системи

Часто

Задишка
Нечасто

Бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекція нижніх дихальних шляхів#, кашель, ринорея#

Рідко

Пневмонія#

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Часто

Діарея**, нудота

Нечасто

Біль у животі, здуття живота, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість у роті, диспепсія, запор, часті випорожнен= 085;я, метеоризм, дискомфорт у шлунку або кишечнику, біль у верхніх від&#= 1076;ілах живота ^#, виразки в ді&= #1083;янці роті, набряк губ^#, панкреатит

Рідко

Пе= ;рфорація шлунково-ки&#= 1096;кового тракту^#, стоматит^#=

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Часто

Порушення функції печінки**

Нечасто

Жовчнокам’= ;яна хвороба

Рідко

Гепатит, жовтяниця*, печінкова недостатні= 089;ть*, холецистит#

З боку шкір = 80; та підшкірно-ж&#= 1080;рової тканини

Часто

Висипання ( = 91; тому числі висипання з більш низьк&#= 1086;ю частотою виникнення, див. нижче), свербіж

Нечасто

Дерматит, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри, пошкодженн= 103; шкіри, петехії, п’ятнисті висипання, макулопапу= 083;ьозні висипання, папульозні висипання, п&= #1110;двищена пітливість, алопеція, екзема^#, еритема, нічна пітливість#, псоріаз^#, сверблячі висип^#

Рідко

Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз*, синдром Стівенса–Д= 078;онсона*, ангіонабря= 082;*, реакції на препарат, що супроводжу= 102;ться еозинофілі= 108;ю та системними симптомами*, генералізо= 074;ані висипання (серйозні)*, еритема, ексфоліати= 074;ні висипання, фолікулярн= 110; висипання, везикульоз= 085;і висипання, пустульозн= 110; висипання, сверблячі висипання*, еритематоз= 085;і висипання, кореподібн= 110; висипання, алопеція, підвищена пітливість

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

Часто

Біль у суглобах, бі&= #1083;ь у м’= ;я&#= 1079;ах, біль у кінцівках#

Нечасто

Артрит, біл= 00; у м’язах, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, слабкість у м’язах, судоми м’язів, скутість м’язів, бурсит, набряк суглобів^#, біль у спині#= , скелетно-м’&#= 1103;зова скутість^#, скутість суглобів

Рідко

Рабдоміолі= ;з*, синдром зда&#= 1074;лення ротатора пл&#= 1077;ча^#, ревматична поліміалгі= 103;^#.

З боку ниро = 82; та сечовивідн= 080;х шляхів

Нечасто

Ниркова недостатні= 089;ть, сечокам’ян= 072; хвороба, гематурія, полакіурія, протеїнурі= 103;, нестримні позиви до сечовипуск= 072;ння, інфекція сечовивідн= 080;х шляхів^#<= /p>
Рідко

Тубулоінте= ;рстиціальн = 80;й нефрит*.

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Нечасто

Еректильна дисфункція

З боку організму загалом

Часто

Набряки, підвищена в&#= 1090;омлюваніст= ь

Нечасто

Біль у грудях, відчуття дискомфорт= 091; у грудях, біль ^#, нездужання#

Рідко

Спрага, відч= ;уття жару^#

Додаткові методи досліджень

Нечасто

Підвищення рівня амілази у крові, зменшення кількості тромбоциті= 074;, зменшення кількості лейкоцитів у крові, зменшення кількості лімфоцитів у крові, підвищення рівня креат&#= 1080;ну в крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниження рівня гемоглобін= 091; крові, підвищення рівня сечовини в крові, підви&= #1097;ення рівня тригліцери= 076;ів у крові, підв= ищення рівня холестерин= 091; в крові, зниження гематокрит= 091;, підвищення рівня лактатдегі= 076;рогенази (ЛДГ) у крові, підвищення рівня калію у крові, підвищення рівня міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного відношення (МНВ)#

Рідко

Підвищення рівня глюкози у крові, подовження активовано= 075;о часткового тромбоплас= 090;инового часу, зниження кількості еритроциті= 074; у крові, підвищення рівня лужної фосф&#= 1072;тази у крові, підвищення рівня креатинфос= 092;окінази у крові*

Травми, інт = 86;ксикації та ускладне&#= 1085;ня процедур

Нечасто

Забиття^#

* Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися в межах постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня.

** Діарея та відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80; від норми, які вимагал = 80; терапії, що спостерігаl= 3;ися в досліджен = 85;ях фази 3, розвивалисn= 3; частіше у пацієнтів, які отримували супутню терапію колхіцином.

*** Див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка» щодо частот = 80; загострень (нападів) подагри, що спостерігаl= 3;ися у фазі 3 індивідуалn= 0;них рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них досліджень.

^# Побічні реакції, про які повідомляєm= 0;ься в ході післяреєстl= 8;аційних досліджень безпеки.

Опис окремих побічних реакцій.=

У межах постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; повідомлен&= #1085;я про рідкісн= 10; випадки серйозних реакцій гіперчутлиk= 4;ості на фебуксос = 90;ат, у тому числі синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз та = 072;нафілактич&= #1085;і реакції/шок. Синдром Стівенса–Дk= 8;онсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз характеризm= 1;ється прогресуючl= 0;м шкірним висипанням = 79; бульозним ураженням шкіри або слизових оболонок та подразненнn= 3;м слизової оболонки очей. Реакці= 111; гіперчутлиk= 4;ості на фебуксостаm= 0; можуть проя = 74;лятися такими симптомами: шкірними реакціями, щ= 086; характеризm= 1;ються інфільтровk= 2;ними макуло-папу = 83;ьозними висипаннямl= 0;, генералізоk= 4;аними або ексфоліатиk= 4;ними висипаннямl= 0;, а також ураженнями шкіри, набря= 082;ом обличчя, гарячкою, гематологіm= 5;ними порушеннямl= 0;, такими як тромбоцитоl= 7;енія та еозинофіліn= 3;, та ураження = 84; окремих орг = 72;нів або кількох органів (печінка та нирки, у тому числі тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит).

Загостренн&= #1103; (напади) подагри зазвичай сп = 86;стерігалис&#= 1103; невдовзі після початку лік = 91;вання та протягом перших місяців лікування. Частота нападів подагри знижуваласn= 3; з часом. При застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у рекомендуєm= 0;ься профілактиl= 2;а гострих нападів подагри.

Синдром лізису пухлин (СЛП)

Резю&= #1084;е профілю безпеки=

В процесі рандомізовk= 2;ного, подвійного сліпого опорного дослідженнn= 3; фази 3 FLORENCE (FLO-01), у як= 086;му порівнювалl= 0; фебуксостаm= 0; та алопурин = 86;л (346 пацієнтів, які піддаються хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком СЛП), тільки у 22 (6,4 %) пацієнтів спостерігаl= 3;ися побічні реакції, а саме у 11 (6,4 %) пацієнтів у = 082;ожній групі лікування. Більшість побічних реакцій бул = 80; легкого або помірного ступеня.

У цілому в процесі дослідженнn= 3; FLORENCE будь-яких д&= #1086;даткових підозр щодо безпеки застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у пацієнтам і = 79; подагрою не було, за винятком нижчезазнаm= 5;ених трьох побічних реакцій (див. табл. 2).

Порушення з боку серцевої системи.

Нечасто: блокада лівої ніжки пучка Гіса, синусова тахікардія.

Порушення з боку судинної системи.

Нечасто: кровотечі<= /span>

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Цk= 7; дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідо = 84;ляти про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням:&nbs= p;https://aisf.dec.gov.= ua/.<= /span>=

Т = 77;рмін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання. С = 87;еціальні умови зберігання не вимагают= 00;ся. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей мі= 089;ці.

&nb= sp;

У = 87;аковка. По 14 таблето = 82; у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. З= 072; рецептом.=

Вирl= 6;бник.

Генефа= 088;м СА.

Місm= 4;езнаходжен= 085;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

18-й км Марафонос Авеню, Палліні Аттікі, 15351, Гре= 094;ія.

З боку кров= 10; та лімфатично= 111; системи	Рідко Панцитопен= ;ія, тромбоцито= 087;енія, агранулоци= 090;оз*, анемія^#
З боку імунної системи	Рідко Анафілакти= ;чні реакції, гіперчутли= 074;ість до препарату
З боку ендокринно= 111; системи	Нечасто Підвищення рівня тиреостиму= 083;юючого гормону крові, гіпо= ;тиреоз^#
З боку органів зору	Нечасто Затуманени= ;й зір Рідко Оклюзія артерії сітківки ^#
З боку харчування та обміну речовин	Часто*** Загостренн= ;я (напади) подагри Нечасто Цукровий діабет, гіперліпід= 077;мія, зниження апетиту, збільшення маси тіла Рідко Зниження маси тіла, підвищення апетиту, ано&= #1088;ексія
З боку психіки	Нечасто Зниження лібідо, безсоння Рідко Нервозніст= ;ь, пригнічени= 081; настрій^#, розлад сну^#
З боку нервової системи	Часто Головний біль, запамо&= #1088;очення<= /o:p> Нечасто Парестезії= ;, геміпарез, сонливість, летаргія^#, зміна смакового сприйняття, гіпестезія, послабленн= 103; нюху Рідко Агевзія^#, в= ;ідчуття печіння^#<= /span>
З боку органів слуху та лабіринту	Нечасто Шум у вухах Рідко Вертиго^#
З боку серцевої системи	Нечасто Фібриляція передсердь, відчуття серцебиття, відхилення від норми на ЕКГ, блокада лівої ніжки пучка Гіса (див. розділ «Синдром лі&#= 1079;ису пухлини»), синусова тахікардія (див. розділ «Синдром лізису пухлини»), а= ритмія^# Рідко Раптова серцева смерть*
З боку судинної системи	Нечасто Артеріальн= ;а гіпертензі= 103;, припливи, припливи з відчуттям жару, кровотечі (див. розділ «Синдром лізису пухл&#= 1080;ни») Рідко Циркулятор= ;ний колапс^#<= /p>
З боку дихальної системи	Часто Задишка Нечасто Бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекція нижніх дихальних шляхів#, кашель, ринорея# Рідко Пневмонія#
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Часто Діарея**, нудота Нечасто Біль у животі, здуття живота, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість у роті, диспепсія, запор, часті випорожнен= 085;я, метеоризм, дискомфорт у шлунку або кишечнику, біль у верхніх від&#= 1076;ілах живота ^#, виразки в ді&= #1083;янці роті, набряк губ^#, панкреатит Рідко Пе= ;рфорація шлунково-ки&#= 1096;кового тракту^#, стоматит^#=
З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів	Часто Порушення функції печінки** Нечасто Жовчнокам’= ;яна хвороба Рідко Гепатит, жовтяниця, печінкова недостатні= 089;ть, холецистит#
З боку шкір = 80; та підшкірно-ж&#= 1080;рової тканини	Часто Висипання ( = 91; тому числі висипання з більш низьк&#= 1086;ю частотою виникнення, див. нижче), свербіж Нечасто Дерматит, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри, пошкодженн= 103; шкіри, петехії, п’ятнисті висипання, макулопапу= 083;ьозні висипання, папульозні висипання, п&= #1110;двищена пітливість, алопеція, екзема^#, еритема, нічна пітливість#, псоріаз^#, сверблячі висип^# Рідко Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса–Д= 078;онсона, ангіонабря= 082;, реакції на препарат, що супроводжу= 102;ться еозинофілі= 108;ю та системними симптомами, генералізо= 074;ані висипання (серйозні), еритема, ексфоліати= 074;ні висипання, фолікулярн= 110; висипання, везикульоз= 085;і висипання, пустульозн= 110; висипання, сверблячі висипання, еритематоз= 085;і висипання, кореподібн= 110; висипання, алопеція, підвищена пітливість
З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини	Часто Біль у суглобах, бі&= #1083;ь у м’= ;я&#= 1079;ах, біль у кінцівках# Нечасто Артрит, біл= 00; у м’язах, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, слабкість у м’язах, судоми м’язів, скутість м’язів, бурсит, набряк суглобів^#, біль у спині#= , скелетно-м’&#= 1103;зова скутість^#, скутість суглобів Рідко Рабдоміолі= ;з*, синдром зда&#= 1074;лення ротатора пл&#= 1077;ча^#, ревматична поліміалгі= 103;^#.
З боку ниро = 82; та сечовивідн= 080;х шляхів	Нечасто Ниркова недостатні= 089;ть, сечокам’ян= 072; хвороба, гематурія, полакіурія, протеїнурі= 103;, нестримні позиви до сечовипуск= 072;ння, інфекція сечовивідн= 080;х шляхів^#<= /p> Рідко Тубулоінте= ;рстиціальн = 80;й нефрит*.
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз	Нечасто Еректильна дисфункція
З боку організму загалом	Часто Набряки, підвищена в&#= 1090;омлюваніст= ь Нечасто Біль у грудях, відчуття дискомфорт= 091; у грудях, біль ^#, нездужання# Рідко Спрага, відч= ;уття жару^#
Додаткові методи досліджень	Нечасто Підвищення рівня амілази у крові, зменшення кількості тромбоциті= 074;, зменшення кількості лейкоцитів у крові, зменшення кількості лімфоцитів у крові, підвищення рівня креат&#= 1080;ну в крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниження рівня гемоглобін= 091; крові, підвищення рівня сечовини в крові, підви&= #1097;ення рівня тригліцери= 076;ів у крові, підв= ищення рівня холестерин= 091; в крові, зниження гематокрит= 091;, підвищення рівня лактатдегі= 076;рогенази (ЛДГ) у крові, підвищення рівня калію у крові, підвищення рівня міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного відношення (МНВ)# Рідко Підвищення рівня глюкози у крові, подовження активовано= 075;о часткового тромбоплас= 090;инового часу, зниження кількості еритроциті= 074; у крові, підвищення рівня лужної фосф&#= 1072;тази у крові, підвищення рівня креатинфос= 092;окінази у крові*
Травми, інт = 86;ксикації та ускладне&#= 1085;ня процедур	Нечасто Забиття^#