ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

САЛФЕНIК= С <= /o:p>

(SALFENIX= )<= /o:p>

Склад:

діюча речовина: соліфенацину сукцинату;

1 таблетка містить соліфенацину сукцинату 5<= /span> мг або = 10 мг, що відповідає соліфенацину 3,77 мг та 7,54 мг відповідно;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, лактози моногідрат, натрію стеарилфумарат;

склад оболонки для таблеток 5 мг: гіпромелоза (6 mPas), титану діоксид (E 171), лактози моногідрат, макр= огол (MW 3350), триацетин, заліза оксид жовтий (E 172).

для таблеток 10 мг: гіпромелоза (6 mPas), титану діоксид (E 171), лактози моногідрат, макрогол (MW 3350), триацети= н, заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172).заліза оксид чорний (E 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг – світло-жовті, круглі, двооп= уклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;

таблет= ки 10 мг – рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі. Код АТХ G04B D08.

&= nbsp;

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Соліфе= нацин є конкурентним, специфічним антагоністом холінергічних рецепторів. Сечовий міхур іннервується парасимпатичними холінергічними нервами. Ацетилхолін скорочує гладкі м’язи детрузора, впливаючи на мускаринові рецептори, що переважно представлені М3 підтипом.

У дослідженнях in vitro та in vivo було встановлено, що соліф= енацин є конкурентним специфічним антагоністом холінергічних рецепторів переважно = М3підтипу. Також було встановлено, що соліфенацин має слабку споріднені= сть або відсутність спорідненості з іншими рецепторами і тестованими іонними каналами.

Ефекти= вність препарату, яку вивчали у кількох подвійно сліпих рандомізованих контрольова= них клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок із синдромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалася вже на 1-му тижні лікування та стабілізувал= ася протягом наступних 12 тижнів лікув= ання. У відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні показано, що ефективніс= ть підтримується протягом щонайменше 12 місяців. =

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після прийому таблеток максимальна концентрація соліфена= цину у плазмі крові (C_mаx) досягається через 3–8 годин. Значення часу досягнення максимальної концентрації (t_max)не залежи= ть від дози препарату. Значення C_mаxі площі під кривою (AUC) збільшуються пропорційно до дози у проміжку від 5 мг до 40 мг. Абсолютна біодоступність становить приблизно 90 %. Прийом їжі на значення C_{mаx <=
/sub>та
AUC соліфенацину не впливає.}

Розподіл. Соліфенацин значною мірою (майже 98 %) зв’язується з біл= ками плазми крові, головним чином з a₁-кислим глікопротеїном.

Метабо= лізм. Соліфе= нацин значною мірою метаболізується у печінці, головним чином цитохромом Р450 3А4 (CYP3A4). Системний кліренс соліфенацину становить приблизно 9,5 л/години, і термінальний період його напіввиведення становить 45–68 год= ин. Після перорального прийому препарату у плазмі крові, крім соліфенацину, був ідентифікований 1 фармакологічно активний (4R-гідроксисоліфенацин) і 3 неактивні метаболіти (N-глюкуронід, N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину).

Екскре= ція. Після одноразового застосування 10 мг [¹⁴C-міченого]-соліфенацину приблизно 70 % радіоактивної мітки проявляється у сечі і 23 % у фекаліях. У сечі приблизно 11 % радіоактивної мітки виводиться у вигляді незміненої активної субстанції; приблизно 18 % – у вигляді метаболіту N-оксиду, 9 % – у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксид і 8 % – у вигляді 4R-гідроксиметабол= іту (активний метаболіт).

Дозова залежність. У проміжку терапевтичних доз фармакокінетика препарату є лінійною.

Особливості фармакокінетики в ок= ремих категорій пацієнтів.

Вік. Немає необхідності коригувати дозу залежно від віку хво= рих. Дослідження показали, що експозиція соліфенацину (5 і 10 мг), виражена у вигляді AUC, була подібною у здорових добровольців літнього віку (від 65 до= 80 років) і у здорових добровольців молодого та зрілого віку (< 55 років). Середня швидкість абсорбції, виражена у вигляді t_max,_{була
дещо нижчою, а кінцевий період напіввиведення – приблизно на 20 % триваліши=
й у
пацієнтів літнього віку. Ці незначні відмінності не є клінічно значущими.}

Фармак= окінетику соліфенацину не вивчали у дітей та підлітків.

Стать. Фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі паціє= нта.

Раса. Расова приналежність не впливає на фармакокінетику соліфенацину.

Ниркова недостатність. AUC та C_mаxсоліфена= цину у пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю незначно відрізняю= ться від відповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл за хвилину) експозиція соліфенацину значно вища – збільшення C_mаxстановить приблизно 30 %, AUC – понад 100 % та період напіввиведення – понад 60 %. Відзначений статистично значущий взаємозв`язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину. Фармакокінетику у пацієнтів, які проходили гемодіал= із, не вивчали.

Печінкова недостатність.<= /i> У пацієнтів із помірною печінко= вою недостатністю (показник Чайлда – П’ю від 7 до 9) значення C_mаx не змінюється, AUC зростає на 60 % та період напіввиведення збільшується вдвіч= і. Фармакокінетику у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю не вивчали.

Клінічні характеристики.

Показання<= /i>.

Симптоматичне лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургент= них (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.

Протипоказання.

-&nb= sp; Пацієнтам = із підвищеною чутливістю до активної субстанції або до будь-якої з допоміжних речовин;

-&nb= sp; Пацієнтам = із затримкою сечовипускання, із тяжкими шлунково-кишковими захворюваннями (вкл= ючаючи токсичний мегаколон), із міастенією гравіс чи із закритокутовою глаукомою та пацієнтам із ризиком розвитку цих станів;

-&nb= sp; При провед= енні гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»);

-&nb= sp; Пацієнтам = із тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»);

-&nb= sp; Пацієнтам = із тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середнього ступе= ня тяжкості, які перебувають на лікуванні сильними інгібіторами цитохрому CYP3= A4, наприклад кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засоба= ми та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та і= нші види взаємодій.

Фармакологічні взаємодії<= /i>.

Одноча= сний прийом інших лікарських препаратів з антихолінергічними властивостями може = дати виразніші терапевтичні, а також небажані ефекти. Після припинення застосува= ння Салфеніксу до прийому наступних лікарських засобів антихолінергічної терапії необхідно витримати приблизно однотижневий інтервал. Терапевтичний ефект соліфенацину може зменшитися при супутньому застосуванні агоністів холінергічних рецепто= рів. Соліфенацин може знижувати ефект лікарських препаратів, які стимулюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, таких як метоклопрамід і цизаприд.=

Фармакокінетичні взаємодії.=

Дослідження in vitro<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"'> показало, що соліфенацин у терапевтичних концентраціях не пригнічує мікросоми печінки CYP1A1/2, 2C9, 2= C19, 2D6, чи 3A4. Таким чином, малоймовірно, що соліфенацин впливає на кліренс лікарських засобів, що метаболізуються ферментами CYP.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику соліфенацину.

Соліфе= нацин метаболізується ферментом CYP3A4. Одночасне застосування кетоконазолу (200 мг/добу), сильного інгібітора CYP3A4, призводило до двократного підвищення = AUC соліфенацину, тоді як прийом кетоконазолу в дозі 400 мг/добу спричиняє підвищення AUC соліфенацину в 3 рази. Т= аким чином, максимальну дозу Салфеніксу необхідно обмежити до 5 мг при одночасно= му застосуванні з кетоконазолом чи з терапевтичними дозами інших активних інгібіторів ферменту CYP3A4 (наприклад ритонавіру, нелінавіру, ітраконазолу) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Одноча= сне застосування соліфенацину та сильного інгібітора ферменту CYP3A4 протипоказ= ане пацієнтам із тяжкою нирковою або помірно вираженою печінковою недостатністю= .

Не досліджували вплив ферментів індукції на фармакокінетику соліфенацину і його метаболітів, а також дію субстратів CYP3A4 з підвищеною спорідненістю та його метаболітів на експозицію соліфенацину. Оскільки соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4, фармакокінетичні взаємодії можливі з іншими субстратами цього ферменту, що мають підвищену спорідненість (наприклад з верапамілом, дилтіаземом), та індукторами фермен= ту CYP3A4 (наприклад з рифампіцином, фенітоїном, карбамазепіном). <= /span>

Вплив соліфенацину на фармакокінетику лікарських засобів.

Пероральні контрацептиви.

Прийом препарату Салфенікс не впливає на фармакокінетичну взаємодію соліфенацину з комбінованими пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел)= .

Варфарин.<= /p>
Прийом препарату Салфенікс не впливає на фармакокінетичну взаємодію R-варфа= рину чи S‑варфарину або його вплив на протромбіновий час.

Дигоксин.<= /p>
Прийом препарату Салфенікс не впливає на фармакокінетику дигоксину.

Особливості застосування.

Перед початком лікування препаратом необхідно встановити імовірність інших причин= частого сечовипускання (серцева недостатність або захворювання нирок). Якщо виявлена інфекція сечовивідних шляхів, слід розпочати відповідну антибактеріальну терапію.

Препар= ат необхідно приймати з обережністю пацієнтам:

– із клінічно значущою обструкцією вихідного отвору сечового міхура, що призводи= ть до ризику затримки сечовипускання;

– зі шлунково-кишковими обструктивними захворюваннями;

– із ризиком зниження моторики шлунково-кишкового тракту;

– важка ниркова недостатність (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хвилину (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»), та доза не повинна перевищувати 5 мг для таких пацієнтів;

– із тяжкою нирковою (кліренс креатиніну < 30 мл за хвилину) та помірн= ою печінковою (показник за Чайлдом – П’ю від 7 до 9) недостатністю (див. розді= ли «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»); дози для цих пацієнтів= не мають перевищувати 5 мг;

– при одночасному прийомі сильних інгібіторів CYP3A4, наприклад кетоконазолу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

– із грижею стравохідного отвору діафрагми та/або шлунково-стравохідним рефлюксом та/або тим, хто одночасно приймає лікарські препарати (такі як бісфосфонати= ), які можуть спричинити або посилити езофагіт;

– вегетативною нейропатією.

У пацієнтів з факторами ризику, такими як раніше зареєстрований синдром подовження інтервалу QT, та гіпокаліємією спостерігалося подовження інтерва= лу QT і тріпотіння шлуночків (torsade de pointes).

Безпек= а та ефективність застосування препарату не досліджена для хворих із підвищеною активністю сфінктера нейрогенного походження.

У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, повідомлял= ося про ангіоневротичний набряк з обструкцією дихальних шляхів. При виникненні набряку Квінке лікування соліфенацину сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.

У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, спостеріга= лися анафілактичні реакції. При виникненні анафілактичних реакцій лікування соліфенацином сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.

Максим= альний ефект препарату досягається не раніше ніж через 4 тижні. =

Лактоза

Препарат С= алфенікс містить лактозу:

Таблетка 5= мг містить 56,08 мг лактози моногідрат.

Таблетка 1= 0 мг містить 1132,6 мг лактози моногідрат.

Пацієнтам = із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, повним дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід приймати цей препарат.

Цей лікарський зас= іб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натр= ію.

&= nbsp;

Застос= ування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Немає клінічних даних про жінок, які завагітніли під час застосування соліфенацин= у. Досліди на тваринах не виявили прямої несприятливої дії на фертильність, розвиток ембріона/плода або пологи. Потенційний ризик невідомий. Слід дотримуватися обережності при застосуванні даного препарату вагітним жінкам.

Годування груддю.

Немає даних щодо екскреції соліфенацину у грудне молоко. У мишей соліфенацин та/а= бо його метаболіти проникають у молоко і спричиняють дозозалежну недостатність росту у новонароджених мишей. Застосування Салфеніксу не рекомендується у період годування груддю.

Здатні= сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У зв’я= зку з тим, що соліфенацин, як і інші антихолінергічні препарати, може спричинити нечіткість зору і нечасто сонливість та підвищену втомлюваність (див. розділ «Побічні ефекти»), прийом препарату може негативно впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

=

Спосіб застосування та дози.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку: рекомендована доза – 5 мг препарату 1 раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна підвищити д= о 10 мг 1 раз на добу.

Пацієнти з нирковою недостатніст= ю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною та середнього ступеня тяжкості нирковою недостатністю (кліренс креатиніну > 30 мл/хв). Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) слід з обережністю застосовувати препарат у дозі не більше ніж 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з печінковою недостатні= стю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною печінковою недостатністю. Пацієнтам з помірною печінко= вою недостатністю (показник за Чайлдом – П’ю 7–9) слід приймати препарат з обережністю і не перевищув= ати дозування 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).

При застосуванні потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4: максимальна доза препарату Салфенікс має бути обмежена до 5 мг при одночасному прийомі з кетоконазолом або терапевтичними дозами інших сильних інгібіторів ізоформи цитохрому CYP3A4, наприклад ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазолу (див. роз= діл «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Салфен= ікс приймати перорально, ковтати таблетки цілими, запиваючи рідиною, незалежно від прийо= му їжі.

=

Діти.<= /p>
Не досліджували безпеку та ефективність застосування препарату дітям, тому Сал= фенікс не слід призначати цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Симптоми. =

Передо= зування соліфенацину сукцинату може призвести до тяжких антихолінергічних ефектів. Найвища доза соліфенацину сукцинату, прийнята випадково одним пацієнтом, становила 280 мг протягом 5 годин, спостерігалися зміни психічного стану, що не потребували госпіталіза= ції.

Лікування.

У разі передозування соліфенацину сукцинату пацієнтові необхідно прийняти активова= не вугілля. Може бути корисним промивання шлунка, якщо воно зроблене протягом 1 години після прийому препарату, але не слід викликати блювання.<= /span>

Щодо і= нших антихолінергічних ефектів, то симптоми слід лікувати таким чином:

– тяжкі антихолінергічні ефекти з боку центральної нервової системи, такі як галюцинації або підвищена збудливість: лікування фізостигміном або карбахол= ом;

– судо= ми або підвищену збудливість: лікування бензодіазепінами;

– недостатність з боку органів дихання: лікування – штучна вентиляція легенів= ;

– тахікардія: лікування бета-блокаторами;

– затр= имка сечовипускання: лікування – катетеризація;

– мідр= іаз: лікування очними краплями, наприклад пілокарпіном, та/або розміщення пацієн= та у темній кімнаті.

Як і у разі передозування іншими антихолінергічними засобами, особливу увагу слід приділяти пацієнтам зі встановленим ризиком подовження інтервалу QT (при гіпокаліємії, брадикардії, при одночасному застосуванні препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT) і пацієнтам із захворюваннями серця (ішемія міокарда, аритмії, застійна серцева недостатність).

Побічні реакції.

Салфенікс може спричинити побічні ефекти, пов’язані з антихолінергічною дією соліфенацину, які, як правило, слабкі або помірні. Їхня частота залежить від дози препарату.

Найчастіше побічне явище – сухіс= ть у роті, що спостерігалася у 11 % пацієнтів, які отримували дозу 5 мг на добу,= у 22 % пацієнтів, які отримували 10 мг на добу, у 4 %, які отримували плацебо. Вираженість сухості у роті, як правило, була слабкою, і тільки у поодиноких випадках призводила до припинення лікування. Загалом лікарський препарат до= сить добре переносився (близько 99 %), і приблизно 90 % пацієнтів приймали препа= рат протягом повного періоду дослідження, який тривав 12 тижнів.

У таблиці нижче наведено інші побічні ефекти, зареєстровані при проведенні клінічних досліджень Салфенікс= у та у післяреєстраційний період.

Інфекції= та інвазії:

Нечасто – інфекції сечовивідних шляхів, цистит.

З боку імунної системи:

Невідомо – анафілак= тична реакція*.

З боку метаболізму та травлення:=

Невідомо – зниження апетиту*, гіперкаліємія.

Психічні розлади:

Дуже рідко – галюцина= ції*, сплутаність свідомості*.

Невідомо – марення*.

Порушення з боку нервової системи:

Нечасто = – сонливість, порушення смаку.

Рідкісні – запаморочення*, головний біль*.
З боку органів зору:

Часто – нечіткість зору.

Нечасто – сухість очей.

Невідомо – глаукома*.<= /o:p>

З боку серця:<= /i>

Невідомо – torsades de pointes*, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі*, фібриляція передсердь*, відчуття серцебиття*, тахікард= ія*.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння:

Нечасто = – сухість слизової оболонки носової порожнини.

Невідомо – дисфонія*.

З боку шлунково-кишкового тракту:

Дуже часто – сухість у роті.

Часто – запор, нудота, диспепсія, біль у животі.

Нечасто – гастроезофагеальний рефлюкс, сух= ість у глотці.

Рідко – непрохідність товстого кишечнику, копро-стаз, блювання= *.

Невідомо= – кишкова непрохідність*, абдомінальний дискомфорт*.

Гепатобі= ліарні розлади:

Невідомо – порушення функцій печінки*, порушення даних лабораторних досліджень печінкових проб*.=

З боку ш= кіри і підшкірних тканин:

Нечасто = – сухість шкіри.

Рідко – свербіж*, висипання*.=

Дуже рідко – мультиформна еритема*, кропив’ян= ка*, набряк Квінке*.

Невідомо – ексфоліативний дерматит*.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

Невідомо – м’язова слабкість*.

З боку нирок та сечовивідної сис= теми:

Нечасто – утруднене сечовипускання.

Рідко – затримка сечовипускання.

Невідомо – ниркова недостатність*.

Загальні розлади:

Нечасто = – підвищена втомлюваність, периферичний набряк.

*післяреєстраційний період.=

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєст= рації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у карто= нній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Фармацевтичний завод «ПОЛЬФАРМА» С.А., Польща/

Pharmaceutical Works «Polpharma» S. A., Poland.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Пельплиньска 19, 83-200 Старогард Гданьски, Польща/

19, Pelplinska Str., 83-200 Starogard Gdanski, Poland.