ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засоб= у

АТРАКСАН=

(ATRAXAN)

Склад:

діюча речовина: транексамова кислота;

1 мл препарату містить транексам= ової кислоти 100 мг

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

=

Лікарська форма.<= /span> Розчин для ін’єкцій.

Осно= вні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група. Антигеморагічні засоби, антифібринолітичні амінокислоти. Інгібітори фібринолізу. Код А= ТХ B02A A02.

Фармакологічні власт= ивості.

Фармакодинаміка.

Транексамова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язуєт= ься з плазміногеном при його перетворенні у плазмін. Дія компл= ексу транексамової кислоти і плазмі= ну на активність фібрину нижч<= /span>а, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджень іn vitro показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показники активності вказаного комплексу.<= /span>

Педіатрична популяція (діти віком від 1 року).

У науковій літературі описано 12 досліджень ефективності в дитячій кардіохірургії із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отримував транексамову кислоту. Ст= ан більшості з них оцінювали порівняно з контрольною групою плацебо. Досліджув= ана популяція була гетерогенна стосовно віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування транексамової кислоти свідча= ть про зниження втрати крові і зниження потреби застосування препаратів крові у педіатричній кардіохірургії при викорис= танні штучного кровообігу /ШК/ (кардіопульмональний штучний кровообіг) під час операцій з високим ризиком кровот= ечі, особливо в «ціанотичних» (із суттєвим порушенням кровообігу) пацієнтів або пацієнтів, яким проводять повторну операцію. Як було встановлено, найбільш адаптований режим дозування може бути таким:

-   &nb= sp;     перше введення (навантажувальна доза) – болюсна інфузія 10 мг/кг, вводити в період після початкового наркозу і до розрізу шкіри;

-   &nb= sp;     безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/год а= бо ін’єкційне введення в адаптер насоса штучного кровообігу в дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічного втручання або в дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів – 10 мг/кг, або введення в адаптер насоса штучного кровообігу (ШК= ) та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкінці хірургічного втручання із застосуванням ШК.

Деякі дані дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію у плазмі крові протягом операції. Не було проведено ніяких специфічних досліджень = співвідношення доза/ефект = або фармакокінетичних досліджень з участю дітей= .

Фармакокінетика.

Абсорбція. Пікова концентрація транексамової кислоти у пл= азмі крові швидко досягається після короткотермінової внутрішньовенної інфузії, = після чого показники концентрації у плазмі починають знижуватися мультиекспоненці= йно.

Розподіл. У разі терапевтичних рівн= ів у плазмі показник зв’язування транексамової кислоти з білками плазми становить близько 3 %; як вважається, показники зв’язування повністю пояснюються зв’я= зуванням з плазміногеном. Транексамова кислота не зв’язується з сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу приблизно становить від 9 до 12 літрів.

Транексамова кислота проникає через плаценту. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/= кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти в сироватці крові знаходи= ться в діапазоні 10 – 4 – 31 мкг/мл. Транек= самова кислота швидко проникає у сугло= бову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показн= ики концентрації в суглобовій рідині були подібні до таких у= сиров= атці крові. Показники концентрації транексамової кислоти в ряді інших тканин та рідин співвідносні з показниками, що спостерігаються <= /span>в крові (у грудн= ому молоці – сота частка, у спинномозковій рідині – одна десята, у внутрішньоочній рідині – одна десята). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгібує фібринолітичну активність, але практично не= впливає на міграц= ію (рухливість) сперматозоїдів.

Виведення. Лікарський засіб виділяєт= ься в основному з сечею у вигляді незміненої сполуки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним шляхом елімінації. Нирков= ий кліренс практично еквівалентний плазмовому клір= енсу (від 110 до 116 мл/хв). Близько= 90 % транексамової кислоти виводиться = протяг= ом перших 24 годин після внутрішньовенного введення дози 10 мг/кг маси тіла. Період напіввиведення транексамової кислоти становить близько 3 годин.

Особли= ві групи пацієнтів. Плазмо= ва концентрація збільшується у пацієнтів з нирковою недостатністю. З участю дітей не було проведено ніяких специфічних фармакокінетичних досліджень.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Кровот= еча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого, у дорослих і дітей = віком від 1 року.

Специфічні показання включають:

·   &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =     Кровотечі, зумовлені підвищеним загальним або місц= евим фібринолізом, такі як:

- менорагія і метрорагія;

- шлунково-кишкові к= ровотечі;

- геморагічні розлади сечовивідного тракту, що вин= икли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок оперативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;

= - отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія) та стоматологічні (видалення зубів) оперативні втручання;

- гінекологічні опер= ації або ускладнення в акушерській практиці;

- торакальні, абдомінальні та інші великі хірургічні оперативні втручання, наприклад серцево-судинна хірургія;

- контроль крововили= вів у зв᾿язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Протипоказання.

·   &nb= sp; Підвищена чутливість до активної речовини або <= /span>до будь-якого з компонентів препарату.

·           = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;         Гострий венозний або артеріальний тромбоз.

·           = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;         Фібринолітичні стани після коагулопатії споживання, за винятком надмірної активації фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі.<= /o:p>

·           = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;         Тяжка ниркова недо= статність (ризик накопичення лікарського засобу).

·           = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;         Судоми в анамнезі.

·      =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp; Інтратекальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії лікарських засобів не проводили.

Паралельний (одночасний) = прийом антикоагулянтів повинен відбуватися під суворим наглядом лікаря, що має досвід у цьому напрямку терапії. Лікарські препарати, що діють на гемостаз, сл= ід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікуван= ня із застосуванням транексамової кислоти.

Існує ризик збільшення тромбоутворення при застосуванні з естрогенами.<= o:p>

Крім того, антифібриноліт= ична дія препарату може бути антагонізована при застосуванні тромболітиків.

Особливості застосування.

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та способу застосування:

- Внутрішньовенні ін’єкції слід робити дуже повільно.

- Транексамову кислоту не можна вводити внутріш= ньом’язово.

Судоми: у пацієнтів були зареєстровані випадки судом, = пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. Під час операцій аортокоронарного шунтування (АКШ) більшість з указа= них випадків були зареєстровані після внутрішньовенного введення транексамової кислоти у високих дозах. У разі застосування рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних судом була такою ж, як у пацієнтів, яким не застосовували цей лікарський засіб.

Порушення зору: має бути приділена = увага можливим офтальмологічним ускладненням, включаючи порушення зору, розмитість зору, порушення сприйняття кольорів. У вказаних випадках лікування слід припинити. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти (ін’єкції) с= лід регулярно проводити офтальмологічні обстеження (в тому числі перевірка гост= роти зору, сприйняття кольорів, очного дна, поля зору). При виникненні патологіч= них офтальмологічних змін, особливо при захворюваннях сітківки, після відповідн= ої консультації фахівця лікар повинен вирішити питання про необхідність та можливість довгострокового застосування транексамової кислоти (ін’єкції) в = кожному конкретному випадку.

Гематурія: у випадку гематурії з верхніх сечових шляхів м= оже виникнути небезпека обструкції уре= три.

Тромбоемболічні ускладнення: перед призначенням транексамової кислоти слід розглянути фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтам з наявністю в анамнезі тромбоемболіч= них захворювань та пацієнтам, у яких за даними сімейного анамнезу є ризик тромбоемболічних ускладнень (пацієнти з високим ризиком тромбофілії), транексамову кислоту (розчин для ін’єкцій) слід вводити тільки у випадках, коли є прямі життєві показання, = при цьому лікування слід розпочинати після консультації фахівця, який має досві= д у гемостазеології, і під суворим наглядом лікаря.

Через наявність підвищеного ризику розвитку тромбозу транексамову кислоту слід застосовуват= и з обережністю пацієнтам, які приймають пероральні контрацептиви. <= /span>

Дисемінована внутрішньосудинна коагуляція (ДВК): пацієнти з синдромом ДВК зазвичай не повинні отримувати лікування із застосуванням транексамової кислоти. Якщо є необхідність у застосуванні транексамової кислоти, її слід призначати винятково при наявності переважної активації фібринолітичної системи з гострою тяжкою кровотечею. Характерно, що гематологічний профіль при цих станах наближається до такого: скорочення ча= су лізису еуглобулінового згустку; подовження протромбінового часу; зниження п= лазмових рівнів фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину та альфа-2 макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р-комплексу; тобто фактори II (протромбін), VIII і X; підвищення рівнів у плазмі крові продуктів розпаду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що основне захворювання само по собі не змінює різ= них елементів цього профілю. У таких гострих випадках для зупинки кровотечі достатньо одноразової дози 1 г транексамової кисло= ти. Можливіс= ть застосування транексамової кислоти при синдромі ДВК у пацієнта слід розгляд= ати тільки за наявності відповідної гематологічної лабораторної бази та клінічн= ого досвіду.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивног= о віку під час лікування повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.

Клінічних даних щодо застосування транексамової кислоти вагітним жінкам недостатньо.=

Впродовж І триместру вагітності застосування транексамової кислоти не рекомендується.=

Обм= ежені клінічні дані щодо застосування транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах впродовж ІІ і ІІІ триместру не виявили шкідливого вплив= у на плід.

Транексамову кислоту застосовувати у період вагітності можливо тільки у тому випадку, якщо очіку= вана терапевтична користь = для матері виправдовує потенційний ризик для плода.

Транексамова кислота= проникає у материнське молоко. Таким чином, грудне годування не рекомендується.

Відсутні клінічні да= ні про вплив транексамової кислоти на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами відсутні.

Спосіб застосуван= ня та дози.

Атраксан вводити внутрі= шньовенно (краплинно, струминно).

Дорослі.

При генералізовано= му фібринолізі транексамову кислоту вводити внутрішньовенно, повільно, у дозі = 1 г (2 ампули по 5 мл) або 15 мг/кг маси тіла кожні 6 – 8 годин, швидкість введ= ення – 1 мл/хв.

При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат, почина= ючи з дози 500 мг (1 = ампула по 5 мл) до 1 г (2 ампули по 5 мл) внутрішньовенно, повільно (приблизно 1 мл/хв) 2 – 3 рази= на добу.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції ни= рок. У разі нирко= вої недостатності застосування транексамової кислоти протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. Для пацієнтів, які мають легку або п= омірну ниркову недостатність, дозування транексамової кислоти потрібно зменшити відпо= відно до показників рівня сироваткового креатиніну:

Таблиця 1

Сиро= ватковий креатинін

Доз<= /span>а (внутрішньовенно)

Введ= ення

мкмоль/л

мг/1= 0 мл

120<= /span> – 249

1,35 – 2,82

10 м= г/кг

Кожн= і 12 годин

250<= /span> – 500

2,82 – 5,65

10 м= г/кг

Кожн= і 24 години

> 500

> 5,65

5 мг/кг

Кожні 24 години

<= /span>

Дозування для пацієнтів з порушенням функції пе= чінки. Паці= єнтам з порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна.<= /p>
Застосування дітям.

Дітям віком від 1 року застосовувати за показаннями (див. розділ «Показання»), дозування – близьк= о 20 мг/кг/добу. Однак дані з ефективності, безпеки, щодо особливостей дозування при застосуванні дітям за вказа= ними показаннями обмежені.

Аспекти ефективності, особливості дозування і безпеки застосування транексамової кислоти дітям, що перенесли операції на серці, не бу= ли досліджені в повному обсязі. Застос= ування пацієнтам літнього віку<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso= -fareast-language: EN-US'>. Зазвичай корекція дози не потрібна, якщо немає ознак ниркової недостатності.=

Для внутрішньовенної інфузії Атраксан може бути змішаний з більшістю інфузійн= их розчинів, таких як розчини електролітів, розчини вуглеводів, розчини амінокислот, а також розчини декстрану. До Атраксану можна додавати гепарин= .

Рекомендовано застосовувати розведену суміш = одразу після приготування.

<= /span>

Діти. <= /span>

Максимальна разова доза для дітей віком від 1 року –10 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза становить 20 мг/кг маси тіла.

<= /span>

Передозування.

Не було повідомлень= про випадки передозування.

Симптоми передозування можуть включати запаморочення, головний біль, артеріальну гіпотензію і судоми (конвульсії). Також було показано, що судоми зазвичай мають тенденцію до більш частого виникнення зі збільшенням дози.

Лікування передозування симптоматичне.=

<= /p>
Побічні реакції.

Нижче зазначено побічні реакції, систематизо= вані відповідно до класифікатора MedDRA (основні класи систем органів). У межах кожного класу систем органів побічні реакції упорядковані за частотою. У ко= жній групі за частотою побічні реакції представлено в порядку зменшення проявів. Частоту було визначено таким чином: дуже часто (> 1/10); час= то (> 1/100 до < 1/10); нечасто (> 1/1000 до < 1/100), невідомо (не мож= на оцінити за наявними даними).

Травний тракт.

Часто: діарея, блювання, нудота.

Шкіра та підшкірна клітковина.

Нечасто: алергічні дерматити.=

Системи крові та лімфатична системи.

Невідомо: <= /span>відчуття нездужання з гіпотонією, із втратою свідомості або без (заз= вичай після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – після перорального прийому). Артеріальна або венозна тромбоемболія на будь-яких ділянках.

Нервова система.

Невідомо: судоми, зокрема у разі непра= вильного застосування.

Органи зору.

Невідомо: порушення зору, включаючи порушення сприйняття кольорів.<= /o:p>

Імунна система.

Невідомо: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції.=

Термін придатності.<= /span>

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. <= /span>

=

Несумісність.

Транексамову кислоту для ін’єкцій не можна додавати до крові для переливання або до розчинів, що містять пеніцилін.=

Упаковка.

По 5 мл розчину в ампулі. По 5 ампул у касеті. 1 касета разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його = діяльності.

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.

Сиро= ватковий креатинін	Доз<= /span>а (внутрішньовенно)	Введ= ення
мкмоль/л	мг/1= 0 мл
120<= /span> – 249	1,35 – 2,82	10 м= г/кг	Кожн= і 12 годин
250<= /span> – 500	2,82 – 5,65	10 м= г/кг	Кожн= і 24 години
> 500	> 5,65	5 мг/кг	Кожні 24 години