ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУ = 50;ЦІЯ

<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif'>для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КЛОПІДОГР= 045;ЛЬ

(CLOPIDOGREL)

Склад:

діюча речовина: clopidogrel;

1 таблетка містить клопідогреl= 3;ю бісульфату (клопідогре = 83;ю гідросульфk= 2;ту) у перерахуваl= 5;ні на клопідогреl= 3;ь 75 мг;

допом= 110;жні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзянl= 0;й; целюлоза мікрокристk= 2;лічна (Е 460); макрогол (поліетилен = 75;ліколь 1500) (Е 1= 521); натрію кроскармелl= 6;за; кальцію стеарат; опа= 076;рай ІІ рожевий, що містить гіпромелозm= 1;, лактозу, моногідрат, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза окси = 76; червоний (Е 172).

Лікарська форма. Табле= ;тки, вкриті оболонкою.

Основ= 085;і фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: табл= етки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті оболонкою рожевого кольору.

Фарма&#= 1082;отерапевти= чна група. Антит= ;ромботичні засоби. Інгі= 073;ітори агрегації тромбоцитіk= 4;, крім гепарину. Ко= 076; АТХ B01A C04.

Фарма= 082;ологічні властивостo= 0;.

Фарма= 082;одинаміка.

Ме&= #1093;анізм дії. &= #1050;лопідогрел= ;ь − це проліки. Один із метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю є інгібітороl= 4; агрегації тромбоцитіk= 4;. Для утворен = 85;я активного метаболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитіk= 4;, клопідогреl= 3;ь повинен біотрансфоl= 8;муватися під дією ферментів цитохрому CYP<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> 450. Актив&= #1085;ий метаболіт клопідогреl= 3;ю селективно пригнічує зв’язуваннn= 3; аденозиндиm= 2;осфату (АДФ) з його P2Y_{12-рецепторам&#=
1080;
на поверхні
тромбоциту
та подальшу
АДФ-індуков
=
72;ну
активацію
комплексу
глікопротеo=
1;ну
IIb/IIIa і, таким
чином,
пригнічує
агрегацію
тромбоцитіk=
4;.
Оскільки
зв’язуваннn=
3;
є необоротн
=
80;м,
тромбоцити,
що вступили =
091;
взаємодію з
клопідогреl=
3;ем,
залишаютьсn=
3;
зміненими
впродовж
усього
періоду
їхнього
життя (який
становить
приблизно 7‑10
днів), а
відновленнn=
3;
нормальногl=
6;
функціонувk=
2;ння
тромбоцитіk=
4;
відбуваєтьl=
9;я
зі швидкіст=
02;,
яка
відповідає
швидкості
оновлення
тромбоцитіk=
4;. Також
пригнічуєтn=
0;ся
агрегація
тромбоцитіk=
4;,
спричинена
іншими
агоністами,
крім АДФ, за
рахунок тог
=
86;,
що препарат
блокує акти
=
74;ацію
тромбоцитіk=
4;
вивільнениl=
4;
АДФ.}

Ос = 82;ільки активний метаболіт утворюєтьсn= 3; під дією ферментів цитохрому CYP 450, деякі з яких є поліморфниl= 4;и або пригнічуютn= 0;ся іншими лікарськимl= 0; засобами, не в усіх пацієнтів виникає достатнє пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;.

Фармакодин&= #1072;мічні ефекти. З першого дня застосуванl= 5;я у повторних добових дозах 75 мг препарату виявляєтьсn= 3; суттєве уповільненl= 5;я АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4;. Ця дія прогресивнl= 6; посилюєтьсn= 3; і стабілізу= 08;ться між 3 і 7 днями. При рівноважноl= 4;у стані середній рівень пригніченнn= 3; агрегації під дією добової доз = 80; 75 мг становить від 40 до 60 %. Агрегація тромбоцитіk= 4; і триваліст= 00; кровотечі повертаютьl= 9;я до початковогl= 6; рівня у середньому через 5 днів після припинення лікування.=

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека. Безпеку та ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю оцінювали у = 093;оді 7 подвійних сліпих досліджень, = 091; яких взяли у= 095;асть понад 100000 пацієнтів: дослідженнn= 3; CAPRIE – порівнян = 85;я клопідогреl= 3;ю з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АСК), і дослідженнn= 3; CURE, CLARITY, COMMIT, CHANCE, POINT та ACTIVE-A, що порівнювалl= 0; клопідогреl= 3;ь і плацебо, об&#= 1080;два в комбінаці= 11; з АСК та іншою стандартноn= 2; терапією.=

Інф&#= 1072;ркт міокарда, інсульт, що сталися нещодавно, або встанов = 83;ене захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій. У дослідженнn= 3; CAPRIE було включено 19185 хворих на ат= 077;ротромбоз, проявом якого був нещодавній = 10;нфарк= 090; міокарда (< 35 днів тому), нещодавній = 10;шемічний інсульт (від 7 днів до 6 місяців том = 91;) або встановленk= 7; захворюван&#= 1085;я периферичнl= 0;х артерій (ЗПА). Пацієнти були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я клопідогреl= 3;ю по 75 мг/добу або АСК 325 мг/д= обу, після чого вони перебували під спостер = 77;женням від 1 до 3 рокі&= #1074;. У підгрупі інфарк= 090;у міокарда більшість пацієнтів отримували АСК у перші кілька днів після розвитку інфарк= 090;у міокарда.

Клопід= ;огрель порівняно з АСК достовірно = 79;нижував частоту розвитку нових ішемічних в = 80;падків (комбінован = 72; кінцева точка, яка складалася = 79; інфа= ркту міокарда, ішемі = 95;ного інсульту і судинної смерті). При проведенні аналізу від = 87;овідно до призначеноk= 5;о на початку д= 086;слідження лікування спостерігаl= 3;ося 939 випадків у групі клопідогреl= 3;ю і 1020 випадків ̵= 1; у групі АСК (відносне зниження ризику (ВЗР) – = 8,7 %, [95 % довірчий інтервал (ДІ): = 0,2–16,4]; p =3D 0,045). Тобто на кожні 1000 пацієнтів, які лікувалися 2 роки, додатк= 086;во до 10 [ДІ: 0–20] пацієнтів уникали розвитку нового ішемічного = 74;ипадку. Аналіз загальної летальностo= 0; як вторинно= 11; кінцевої точки не виявив значних відмінностk= 7;й між терапіє= 02; клопідогреl= 3;ем (5,8 %) і АСК (6 %).

Аналіз підгруп за відповідниl= 4;и захворюванl= 5;ями (і= нфаркт міокарда, ішемі = 95;ний інсульт і ЗПА) показав, що найбільший ефект (що досягав статистичнl= 6;ї достовірноl= 9;ті при p =3D 0,003) спостерігаk= 4;ся у пацієнтів із ЗПА (особливо у тих, хто переніс інфа= ркт міокарда) (ВЗР =3D 23= ,7 %; ДІ: 8,9–36,2), менший ефект (що достовірно не відрізня = 74;ся від ефекту АСК) мали пацієнти з інсультом (ВЗР =3D 7,3 %; ДІ: -5,7–18,7 [p =3D 0,258]). У пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; на підставі тільки нещодавно перенесеноk= 5;о і= нфаркту міокарда, вплив клопідогреl= 3;ю за чисельними показникамl= 0; був меншим, але при цьом= 091; він статистичнl= 6; достовірно не відрізнявсn= 3; від впливу АСК (ВЗР =3D -4 %; ДІ: -22,5–11,7 [p =3D 0,639]). Крім того, аналіз підгруп хворих різного вік = 91; свідчить, що сприятливиl= 1; ефект клопі = 76;огрелю у пацієнтів віком від 75 років був ни= 078;чим, ніж у пацієнтів = £ 75 років.<= o:p>

Оскіль= ;ки потужність дослідженнn= 3; CAPRIE не була достатньою, щоб оцінити ефективнісm= 0;ь для окремих підгруп, залишаєтьсn= 3; незрозумілl= 0;м, чи дійсно існують відмінностo= 0; у відносном = 91; зниженні ризику для хворих із різними захворюванl= 5;ями, чи різниця була випадк = 86;вою.

<= span style=3D'mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold'>Го&= #1089;трий коронарний синдром. У дослідженнn= 3; CURE було включено 12562 пацієнти з гострим коронарним синдромом б = 77;з підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда без патологічнl= 6;го зубця Q), в яких за останні 24 години спостерігаk= 4;ся напад болю в грудях або симптоми ішемії. У пацієнтів були зміни н= 072; ЕКГ, що свідчать пр = 86; нову ішемію, або підвище = 85;ня активності серцевих ферментів або тропоніну I чи T мінімум удвічі порівняно з вищою межею норми. Хворі були рандом= 10;зовані для отримання клопідогреl= 3;ю (навантажув = 72;льна доза – 300 мг, потім – 75 мг/добу, n =3D 6259) або плацебо (n =3D 6303), обидва у комбінації = 79; АСК (75−325 мг 1 раз на добу) та іншою стандартноn= 2; терапією. Тривалість лікування була до 1 року. У дослідженнo= 0; CURE 823 (6,6 %) пацієнти отримували також супутню терапію антагоністl= 6;м рецепторів GPIIb/IIIa. Більш ніж 90 % пацієнтів отримували гепарини. Така супутн= 03; терапія статистичнl= 6; достовірно не впливала на відносну частоту виникнення кровотеч пр = 80; лікуванні клопідогреl= 3;ем і плацебо.

Кількі= ;сть пацієнтів, які досягли первинної кінцевої то = 95;ки [серцево-суд= 080;нна смерть (ССС), = інфа= ркт міокарда або інсульт], становила 582 (9,3 %) у груп&#= 1110; клопідогреl= 3;ю і 719 (11,4 %) – у групі плацебо. Відносне зниження ризику становило 20 % (95 % ДІ 10 %–28<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> %; p =3D 0,00009) для групи клопідогреl= 3;ю (17 % – при консерватиk= 4;ному лікуванні, 29 % ̵= 1; якщо пацієн = 90;ам проводиласn= 0; черезшкірнk= 2; транслюмінk= 2;льна коронарна ангіопластl= 0;ка з або без встановленl= 5;я стента і 10 % – якщо їм проводили аортокоронk= 2;рне шунтування). Попередженl= 5;я розвитку нових серцево-суд = 80;нних випадків (первинна кінцева точка) відбувалосn= 3; з ВЗР, яке становило 22 % (ДІ: 8,6–33,4), 32 % (ДІ: 12,8–46,4), 4 % (ДІ: -26,9–26,7), 6 % (ДІ: -33,5–34,3) і 14 % (ДІ: ‑31,6–44,2) у періоди 0−1, 1ͨ= 2;3, 3−6, 6−9 і 9−12 місяців дослідженнn= 3; відповідно. Тобто через більш ніж 3 місяці лік = 91;вання сприятливиl= 1; ефект, що спостерігаk= 4;ся у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, більше не зростав, а ризик крововиливo= 0;в залишався (д= 080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застос= ;ування клопідогреl= 3;ю під час досл= 110;дження CURE знижувало потребу у застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;ної терапії (ВЗР = =3D 43,3 %; ДІ: 24,3−57,5= %) та інгібіторіk= 4; рецепторів GPIIb/IIIa (ВЗ= ;Р =3D 18,2 %; ДІ: 6,5–28,3 %).

Кількі= ;сть пацієнтів, які досягли комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, інфа= ркт міокарда, інсульт або рефрактернk= 2; ішемія), становила 1035 (16,5<= /span> %) у груп&#= 1110; клопідогреl= 3;ю і 1187 (18,8 %) у плацебо-гру = 87;і. ВЗР склало 14<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> % (95 % ДІ: 6–21 %, p =3D 0,0005) у групі клопідогреl= 3;ю. Такий ефект був здебіль = 96;ого зумовлений статистичнl= 6; значущим зниженням частоти вин = 80;кнення інфаркту міокарда [287 (4,6 %) у груп&#= 1110; клопідогреl= 3;ю і 363 (5,8 %) у групі плацебо]. Зміни частоти повторних г = 86;спіталізац&#= 1110;й з приводу нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; не спостерігаl= 3;ося.

Резуль= ;тати, одержані у групах пацієнтів і = 79; різними характерисm= 0;иками (наприклад, нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда без патологічнl= 6;го зубця Q, рівень ризику від низького до високого, діабет, необхіднісm= 0;ь реваскулярl= 0;зації, вік, стать), збігалися з результатаl= 4;и первинного аналізу. Зокрема, додатковий аналіз 2172 пацієнтів (17<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU'> % від усієї групи пацієнтів CURE), яким було встановленl= 6; стент (Stent-CURE), показав, що при лікуванні к = 83;опідогреле&#= 1084;, порівняно з плацебо, спостерігаn= 8;ться значуще ВЗР (26= ,2 %), що свідчить на користь клопідогреl= 3;ю у попередже = 85;ні розвитку первинної кінцевої то = 95;ки (ССС, інфаркт міокарда, інсульт), а також значуще ВЗР (23= ,9 %) для другої комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, інфа= ркт міокарда, інсульт або рефрактернk= 2; ішемія). Більше того, профіль безпеки клопідогреl= 3;ю у цій підгру= 087;і пацієнтів н = 77; викликає ніяких особ = 83;ивих зауважень. Таким чином, результати додатковогl= 6; аналізу групи пацієнтів збігаються = 79; результатаl= 4;и всього дослідженнn= 3;.

Сприят= ;ливий ефект клопідогреl= 3;ю був продемо = 85;стрований незалежно від отримання н = 77;відкладног&#= 1086; та довготриваl= 3;ого лікування іншими серцево-суд = 80;нними засобами (та= 082;ими як гепарин/низ= 00;комолекуля&#= 1088;ний гепарин, інгібітори рецепторів GPIIb/IIIa, ліпідознижm= 1;ючі препарати, бета-блокат = 86;ри та інгібіто = 88;и АПФ). Ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю не залежала від дози АСК (75−325 мг 1 раз на добу).

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST. У пацієнтів і = 79; гострим інфа= рктом міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я клопі= догрелю оцінювали у двох рандомізовk= 2;них, плацебо-кон = 90;рольованих, подвійних с = 83;іпих дослідженнn= 3;х CLARITY, проспе= 082;тивному аналізі підгруп CLARITY ( CLARITY PCI) і COMMIT.

У дослідженнn= 3; CLARITY був включе= 085;ий 3491 пацієнт, у якого протягом останніх 12 г= 086;дин відбувся інфа= ркт міокарда з підйомом сегмента ST і була запланованk= 2; терапія тромболітиm= 5;ними засобами. Пацієнти одержували клопідогреl= 3;ь (300 мг навантажувk= 2;льної дози, потім – по 75 мг/добу, n =3D 1752) або плацебо (n =3D 1739), обидва – у комбінації = 79; АСК (навантажув = 72;льна доза – 150−325 мг, після чого – по 75−162 мг/добу), фібринолітl= 0;чним агентом та у разі необхідносm= 0;і – з гепарино= 084;. Подальше спостережеl= 5;ня за пацієнта = 84;и тривало 30 дн= 110;в. Первинною кінцевою точкою була оклюзія пов’язаної = 79; інфарктом артерії, виявлена на ангіограмі перед випис = 82;ою з клініки, летальний наслідок аб = 86; рецидив інфа= ркту міокарда перед проведенняl= 4; коронарної ангіографіo= 1;. Для пацієнтів, яким не проводиласn= 0; ангіографіn= 3;, первинною кінцевою точкою був л= 077;тальний наслідок аб = 86; рецидив інфа= ркту міокарда до 8 доб&#= 1080; або до виписки з клініки. У групі паціє = 85;тів було 19,7 % жінок, 29,2 % пацієнтів ≥ 65&= nbsp;років. Загалом 99,7 % пацієнтів отримували фібринолітl= 0;ки (фібриноспе = 94;ифічні − 68,7 %, фібринонесl= 7;ецифічні − 31,1 %), 89,5 % – гепарин, 78,7 % – бета= 209;блокатори, 54,7 % – інгібітори АПФ і 63 % – статини.

П&#= 1077;рвинної кінцевої точки досягли 15 % пацієнтів і = 79; групи, що отримувала клопідогреl= 3;ь, і 21,7 % із групи, що отримувала плацебо. Таким чином, абсолютне зниження склало 6,7 % і з перевагою 36 % на користь клопідогреl= 3;ю (95 % ДІ: 24–47 %; p < 0,001), k= 4; основному у зв’язку зі зменшенням випадків розвитку оклюзії артерії, пов’язаної = 79; інфарктом. Така перевага спостерігаl= 3;ася у всіх попередньо визначених підгрупах пацієнтів, розподіленl= 0;х за віком, статтю, локалізаціn= 8;ю інфаркту і видом отримуваноo= 1; терапії фібринолітl= 0;ками або гепаринами.

В аналізі пі = 76;груп CLARITY PCI взяли участь 1863 пацієнти з інфа= рктом міокарда = 79; підйомом сегмента ST та проведенняl= 4; черезшкі = 88;ного коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). У пацієнтів, я= 082;і отримували клопідогреl= 3;ь у навантажу = 74;альній дозі (НД) 300 мг (n =3D 933), спостерігаl= 3;и достовірне зниження частоти серцево-суд = 80;нної смерті, інфарк= 090;у міокарда або інсульт = 91; після ЧКВ порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (n =3D 930) (3,6 % при поперед = 85;ьому лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 6,2 % при застосуванl= 5;і плацебо, ВШ: 0,54; 95 % ДІ: 0,35–0,85; р =3D 0,008). &#= 1059; пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь у НД 300 мг, спостерігаl= 3;и достовірне зниження частоти серцево-суд = 80;нної смерті, інфарк= 090;у міокарда або інсульт = 91; протягом 30 днів після ЧКВ порівня = 85;о з пацієнтам = 80;, які отримували плацебо (7,5 % при попередньоl= 4;у лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 12,0 % при застосуванl= 5;і плацебо, ВШ: 0,59; 95 % ДІ: 0,43–0,81; р =3D 0,001). Нk= 7; спостерігаl= 3;и суттєвої рі = 79;ниці у частоті великих або незначних кровотеч мі = 78; обома видам = 80; лікування (2,0 % при поперед = 85;ьому лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 1,9 % при застосуванl= 5;і плацебо, р > 0= ,99). Результати цього аналізу обґрунтовуn= 2;ть раннє застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози клопідогреl= 3;ю при інфаркті міокарда = 79; підйомом сегмента ST і стратегію стандартноk= 5;о попередньоk= 5;о лікування клопідогреl= 3;ем при проведенні ЧКВ.

Д&#= 1074;офакторний дизайн дослідженнn= 3; COMМІT включав 45852 пацієнти, у яких протягом останніх 24 го&= #1076;ин спостерігаl= 3;ося виникнення симптомів, які дозволяють запідозритl= 0; інфа= ркт міокарда, що підтверджуn= 8;ться відхиленняl= 4;и від норми показників ЕКГ (наприклад, підйом чи де= 087;ресія сегмента ST або блокада лівої ніжки пучка Гіса). Пацієнти отримували клопідогреl= 3;ь (75 мг/добу, n =3D 22961) або плацебо (n =3D 22891) у комбінації = 79; АСК (162 мг/добу) протягом 28 д= 085;ів або до виписки з лікарні. Комбінованl= 0;ми первинними кінцевими точками був летальний наслідок з будь-якої пр= 080;чини і перший рецидив інфа= ркту міокарда, інсульт або летальний наслідок. У групі паціє = 85;тів було 27,8 % жінок, 58,4 % пацієнтів ≥ 60&= nbsp;років (26 % ≥ 70 років) і 54,5 % пацієнтів, які отримували фібринолітl= 0;ки.

Клоп= 10;догрель статистичнl= 6; достовірно знижував відносний ризик розвитку летального наслідку з будь-якої причини на 7 % (p =3D 0,029) і відносний ризик комбінації рецидиву ін = 92;аркту, інсульту аб = 86; летального наслідку на 9 %= (p =3D 0,002), що відповідає абсолютномm= 1; зниженню на 0,5= % і 0,9 % відповідно. Такий ефект спостерігаk= 4;ся у пацієнтів різного вік = 91; і статі незалежно в= 10;д прийому фібринолітl= 0;ків і спостерігаk= 4;ся протягом перших 24 годин.

Навант = 72;жувальна доза клопідогреl= 3;ю 600 мг для пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) та проведенняl= 4; ЧКВ.

Д&#= 1086;слідження CURRENT-OASIS-7 (&laqu= o;Застосуван= ня оптимальниm= 3; доз клопідогреl= 3;ю і аспірину для зменшення рецидивів – Організаціn= 3; з оцінки стратегій при ішемічних синдромах, 7 = 074;ерсія»). Це рандомізовk= 2;не факторіальl= 5;е дослідженнn= 3; охоплювало 25086 осіб з ГКС та запланованl= 0;м раннім проведенняl= 4; ЧКВ. Пацієнт= 080; були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я подвійної дози (600 мг у 1-й день, потім 150 мг з 2-го до 7-го дня, потім 75 мг на добу) порівняно з= 10; стандартноn= 2; дозою (300 мг у 1- = 81; день, потім 75 мг на добу) клопідогреl= 3;ю, а також висо= 082;ої дози (300–325 мг н = 72; добу) або низької доз = 80; (75–100 мг на добm= 1;) АСК. У 24835 пацієнті= в з ГКС, які брали участ= 00; у досліджен = 85;і, була проведена коронарна ангіографіn= 3;, а у 17263 – ЧКВ. У 25086 пацієнтів, які брали участь у дослідженнo= 0;, спостерігаl= 3;ася подібна час = 90;ота серцево-суд = 80;нної смерті, інфарк= 090;у міокарда або інсульту (4,2 % при прийомі клопідогреl= 3;ю в дозі 600/150/75 мг проти 4,4 % при прийомі клопідогреl= 3;ю в дозі 300/75/75 мг, ВР 0,94; 95 % ДІ: 0,83–1,06; р =3D 0,30). Великі кровотечі частіше спостерігаl= 3;ися при прийомі клопідогреl= 3;ю в дозі 600/150/75 мг (2,5&nb= sp;%) порівняно з дозою 300/75/75 мг (2,0 = ;%), ВР 1,24; 95 % ДІ: 1,05–1,46; р =3D= 0,01. Однак серед 172= 63 пацієнтів, яким проводили ЧКВ, порівня= 085;о зі стандартноn= 2; дозою подвійна до = 79;а клопідогреl= 3;ю знижувала частоту пер = 74;инної кінцевої точки (3,9 % проти 4,5 %, корегованиl= 1; ВР 0,86; 95 % ДІ: 0,74–0,99; р =3D 0,039). Спостерігаl= 3;ося достовірне зниження тр = 86;мбозу стента сере = 76; 17263 пацієнтів, яким провод = 80;ли ЧКВ, при застосуванl= 5;і подвійної дози клопідогреl= 3;ю порівняно з= 10; стандартниl= 4; лікуванням (1,6 % проти 2,3 %, ВР 0,68; 95 % ДІ: 0,55–0,85; р =3D 0,00= 1). Великі кровотечі частіше спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і подвійної дози клопід = 86;грелю, ніж при застосуванl= 5;і стандартноo= 1; дози (1,6 % проти 1,1 %, ВР =3D 1,41; 95 % ДІ: 1,09= 211;1,83; р =3D 0,009).

Д&#= 1086;слідження ARMYDA-6 MI («Антитромбо = 94;итарна терапія для зменшення ураження міокарда пі = 76; час ангіопластl= 0;ки – інфаркт міокарда»). i= 9; цьому рандомізовk= 2;ному проспекm= 0;ивному міжнародноl= 4;у багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; оцінювали попереднє лікування клопідогреl= 3;ем у НД 600 мг проти 300 мг при терміно = 74;ому проведенні ЧКВ при інфарк= 090;і міокарда з підйомом сегмента ST. Пацієнти отримували клопідогреl= 3;ь у НД 600 мг (n =3D 103) або клопідогреl= 3;ь у НД 300 мг (n =3D 98) перед ЧКВ, по&#= 1090;ім по 75 мг/добу з дня після проведення ЧКВ до 1 року. У пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь у НД 600 мг, розмір інфаркту бу = 74; значно змен = 96;ений порівняно з пацієнтами, які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь у НД 300 мг. Оцінка < 3 за шкалою перфузії TIMI після ЧКВ пр= 080; НД 600 мг спостерігаl= 3;ася рідше (5,8 % проти 16,3 %, р =3D 0,03= 1), була покращена ФВЛШ при виписці (52,1 ± 9,5 % проти 48,8 ± 11,3 %, р= =3D 0,026), а протягом 30 днів серйозних побічних серцево-суд = 80;нних явищ було менше (5,8 % проти 15 %, р =3D 0,049). Не спостерігаl= 3;ося збільшення частоти кровотечі а = 73;о ускладнень = 91; місці введення (вторинні кінцеві точ = 82;и на 30-й день).<= /p>

Дослід = 78;ення HORIZONS-AMI (&laqu= o;Гармонізац= 110;я результатіk= 4; реваскулярl= 0;зації та встановленl= 5;я стентів при гострому ін = 92;аркті міокарда»). j= 2;е дослідженнn= 3; з апостеріорl= 5;им аналізом бу = 83;о проведено для оцінювання того, чи забе&#= 1079;печує НД 600 мг швидше та сильніше пригніченнn= 3; активації тромбоцитіk= 4;. При проведе = 85;ні аналізу оцінювали вплив НД 600 мг порівняно з 300 мг на 30-деннo= 0; клінічні результати = 91; 3311 пацієнтів з основного дослідженнn= 3; (n =3D 1153; група НД 300 мг; n =3D 2158; група НД 600 мг) перед катетеризаm= 4;ією серця з подальшою дозою 75 мг/добу протягом ≥ 6 місяців піс = 83;я виписки. Результати продемонстl= 8;ували достовірно нижчі 30-денні (без корекції) по= 082;азники смертності (1,9 % проти 3,1 %, р =3D 0,0= 3), повторного інфаркту (1,3 % проти 2,3 %, р =3D 0,02) т&#= 1072; наявного аб = 86; ймовірного тромбозу стента (1,7 % проти 2,8 %, р =3D 0,04) при застосуванl= 5;і НД 600 мг без вищої частоти кро = 74;отеч. Згідно з багатофактl= 6;рним аналізом на = 74;антажуваль&#= 1085;а доза клопідогреl= 3;ю 600 мг була незалежним предикто = 88;ом зниження частоти серйозних небажаних с = 77;рцевих явищ протяг = 86;м 30 днів (ВР 0,72; 95 % Д = 30;: 0,53–0,98; p =3D 0,04). Частот= 072; великих кровотеч (не пов’язаних = 79; аортокоронk= 2;рним шунтуванняl= 4;) становила 6,1 % у групі НД 600 мг та 9,4 % у групі НД 300 мг (р =3D 0,0005). Частота незначних кровотеч становила 11,3 % у групі НД 600 мг та 13,8 % у групі НД 300 мг (р =3D 0,03).

У метаан= ;алізі (Vyas= et al., 2014) для оцінки клінічної переваги НД клопідогреl= 3;ю 600 мг у пацієнтів з інфа= рктом міокарда = 79; підйомом сегмента ST та проведенняl= 4; ЧКВ було включено дані дев’ят = 80; досліджень, опубліковаl= 5;их у період з 2009 п = 86; 2012 рік. Основними к= 10;нцевими точками ефективносm= 0;і та безпеки були серйозні небажані серцево-суд = 80;нні явища і великі кровотечі. Достовірне зменшення серйозних небажаних серцево-суд = 80;нних явищ спостерігаl= 3;ося при застосуванl= 5;і НД 600 мг (ВШ 0,75; 95 % ДІ: 0,63–0,91; р =3D 0,003) порівняно з дозою 300 мг без збільшення ризику розв = 80;тку серйозних кровотеч (600 мг [89 явищ у 3551 пацієнта, 2,5 %] та 300 мг [63 явищ = 72; у 2796 пацієнтів= ;, 2,25 %]; ВШ 0,84; 95 % ДІ: 0,60–1,1= 6; р =3D 0,28).

У метааналізo= 0; (Siller-Matula et al., 2011), який включав 5 рандомізовk= 2;них та 2 неран&#= 1076;омізовані дослідженнn= 3;, порівнювалl= 0; НД клопідогреl= 3;ю 300 мг (n =3D 11148) та 600 мг= ; (n =3D 14235) у пацієнті = 74;, яким проводили ЧКВ. Загалом НД 600 мг була пов’язана з= 10; зниженням відносного ризику серйозних небажаних серцево-суд = 80;нних явищ на 34 % (ВР 0,66; 95 % ДІ: 0,52–0,84; p < 0,001). НД 600 мг клопідогреl= 3;ю не була пов’язана з підвищеним ризиком розвитку великих кро = 74;отеч (ВР 0,91; 95 % ДІ: 0,73–1,15; р =3D 0,44).

= 58;ривале (12 місяців) застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам з = 110;нфарктом міокарда з підйомом сегмента ST після ЧКВ.

Дослідж&#= 1077;ння CREDO («i= 0;лопідогрел= 100; для зменшення небажаних я = 74;ищ під час спостережеl= 5;ня»). Це рандомізовk= 2;не подвійне сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; було проведено з метою оцінк = 80; користі три = 74;алого (12 місяців) лікування клопідогреl= 3;ем після ЧКВ. 2116 пацієнтів були рандомізовk= 2;ні для отримання Н = 44; 300 мг клопідогреl= 3;ю (n =3D 1053) або плацеk= 3;о (n =3D 1063) за 3–24 години до ЧКВ. Після цього всі пацієнти в о= 073;ох групах отримували клопідогреl= 3;ь в дозі 75 мг/до&= #1073;у до 28-го дня. З 29-го дня до 12 місяців па= 094;ієнти в групі клопідогреl= 3;ю отримували клопідогреl= 3;ь в дозі 75 мг/добу, а в контрольніl= 1; групі – плац= 077;бо. Обидві груп = 80; отримували = 40;СК протягом усього дослідженнn= 3;. Через 1 рік пр&= #1080; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю спостерігаl= 3;ося значне зниження комбінованl= 6;го ризику смерті, інфарк= 090;у міокарда = 72;бо інсульту (відносне зниження на 26,9 %, 95 % ДІ: 3,9–44,4; р =3D 0,02; абсолютне зниження на 3 %) порівняно з плацебо. Значного збільшення частоти вел = 80;ких кровотеч (8,8 % при застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю проти 6,7 % при застосуванl= 5;і плацебо, р =3D 0,= 07) або незначних кровотеч (5,3 % при застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю проти 5,6 % при застосуванl= 5;і плацебо, р =3D 0,84) через 1 рік не = спостерігаl= 3;ося. Основним висновком з = 72; результатаl= 4;и цього дослідженнn= 3; є те, що продо&= #1074;ження прийому клопідогреl= 3;ю та АСК протягом щонайменше 1 року призводить до статисти = 95;но та клінічно значущого зменшення основних тромботичнl= 0;х явищ.

Д&#= 1086;слідження EXCELLENT («&= #1045;фективніст= ;ь стентів Xien= ce/Promus та Cypher щодо зменшення пізніх втра = 90; після ст = 77;нтування»). Це просп = 77;ктивне відкрите рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; було проведено для оцінювання того, чи буде 6-місячна подвійна антитромбоm= 4;итарна терапія (DAPT) не менш ефективною, ніж 12-місячна = DAPT після імплантаціo= 1; стентів з лікарським покриттям. У дослідженнo= 0; брали участ= 00; 1443 пацієнти, яким провел = 80; імплантаціn= 2; та які були рандомізовk= 2;ні для отримання 6-місячної DAPT (А= 057;К 100–200 мг/добу плюс клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу протягом 6 місяців, а потім лише А= 057;К до 12 місяців) або 12-місячної DAPT (А&#= 1057;К 100–200 мг/добу плюс клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу про&#= 1090;ягом 12 місяців). Достовірноo= 1; різниці у ча= 089;тоті недостатноl= 9;ті цільової судини (комб= 110;нованого показника серцевої смерті, інфарк= 090;у міокарда або реваскулярl= 0;зації цільової судини), яка була первинною кінцевою точкою, між групами 6‑мі= 089;ячної та 12-місячної = DAPT не спостерігаl= 3;ося (ВР 1,14; 95 % ДІ: 0,70–1,86; р =3D 0,60). Крім того, дослідженнn= 3; не продемон = 89;трувало суттєвої рі = 79;ниці щодо кінцевої точки безпеки (комбінован = 86;го показника смерті, інфарк= 090;у міокарда, інсульту, тромбозу стента або великої кро = 74;отечі за шкалою TIMI) між групами 6&#= 8209;місячної та 12-місячної = DAPT (ВР 1,15; 95 % ДІ: 0,64–2,06; p =3D= 0,64). Основним висновком з = 72; результатаl= 4;и цього дослідженнn= 3; було те, що 6‑м= ісячна DAPT не поступаласn= 3; 12-місячній DAPT щодо ризику розвитку недостатноl= 9;ті цільової су = 76;ини.

Деескалаці&= #1103; при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в при ГКС. Переведеннn= 3; з більш потужного інгібітора P2Y<= sub>12-рецепторі= ;в на клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК після гострої фаз = 80; у пацієнтів = 079; ГКС оцінюва = 83;ося у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х, спонсороваl= 5;их дослідникаl= 4;и (ISS), – дослідже = 85;нях TOPIC і TROPICAL-ACS – з даними щодо клінічних результатіk= 4;.

Клініч= ;на користь, що забезпечуєm= 0;ься при застосу = 74;анні більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂‑рецепто= 088;ів, тикагреl= 3;ору і прасуг = 88;елю, в опорних дослідженнn= 3;х, обумовлена статистичнl= 6; значущим зниженням частоти повторних ішемічних в = 80;падків (включаючи гострий і підгострий тромбоз сте = 85;та, і= нфаркт міокарда та екстрену реваскулярl= 0;зацію). Хоча дані пр= 086; користь щод = 86; ішемічних в = 80;падків послідовно підтверджуk= 4;алися протягом пе = 88;шого року, зниження частоти повторних і = 96;емічних випадків після ГКС було більши = 84; протягом перших днів після початку лікування. Н= 072; відміну від цього, post hoc аналізи продемонстl= 8;ували статистичнl= 6; значуще збільшення ризику кровотеч пр = 80; застосуван&= #1085;і більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в, що виникают= 00; переважно під час підтримуючl= 6;ї фази, після першого місяця післ= 03; ГКС. Дослідженнn= 3; TOPIC і TROPICAL-ACS були сплановані для вивченн= 03; можливості зменшення частоти геморагічнl= 0;х випадків пр = 80; збереженні ефективносm= 0;і клопідогреl= 3;ю.

Досл= ;ідження TOPIC («Термін інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; після гострого коронарногl= 6; синдрому»). Це рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включало пацієнтів з ГКС, які потребувалl= 0; проведення = 63;КВ. Пацієнти, як= 110; застосовувk= 2;ли АСК та більш потужний блокатор P2Y₁₂&#= 8209;рецепторів і у яких не ві&= #1076;мічалося небажаних явищ через один місяць, були або переведені на застосув = 72;ння комбінації = 40;СК і клопідогреl= 3;ю у фіксовани = 93; дозах (де= 077;скалаційна<= /span> DAPT), або продовжуваl= 3;и лікування з = 72; попередньоn= 2; схемою (незмінна DAPT).=

Загалом було проаналізоk= 4;ано дані 645 із 646 пацієнтів з= 10; STEMI (інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST) або NSTEMI (інфаркт міокарда без елевації сегмента ST), або нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю (деескал = 72;ційна DAPT [n =3D 322], незмінна DAPT [n =3D 323]). Візит подальшого спостережеl= 5;ня через 1 рік провели у 316 пацієнтів (98,1 = %) з групи деескалаціl= 1;ної DAPT і у 318 пацієн= 090;ів (98,5 %) з групи незмінної DAPT. Медіана под = 72;льшого спостережеl= 5;ня для обох гру= 087; становила 359<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> днів. Характерисm= 0;ики досліджуваl= 5;ої когорти бул = 80; подібними в 2 групах.

Первинна кінцева точка, яка була комбінацієn= 2; таких випад = 82;ів, як смерть із серцево-суд = 80;нних причин, інсу= 083;ьт, екстрена реваскуляр&#= 1080;зація і геморагічнo= 0; випадки ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (Академічно = 75;о дослідницьl= 2;ого консорціумm= 1; з вивчення кровотеч [Blee= ding Academic Research Consortium= ]) через 1 рік після ГКС, була досягнута у 43 пацієнтів (13,4 = %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 85 пацієнт&#= 1110;в (26,3 %) у групі незмінної DAPT (p < 0,01). Ця статистичнl= 6; значуща різниця бул = 72; в основному обумовлена меншою кількістю геморагічнl= 0;х випадків; пр= 080; цьому не повідомлялl= 6;ся про різницю за кінцевим = 80; точками ішемічних в = 80;падків (р =3D 0,36), тоді як геморагічнo= 0; випадки ≥ 2 ступеня за критеріями BARC відбувалисn= 3; рідше в груп= 110; деескалаціl= 1;ної DAPT (4,0 %) порівнян&= #1086; з 14,9 % у групі незмінної DAPT (l= 8; < 0,01). Геморагічнo= 0; випадки, визначені я = 82; всі події за критеріями BARC, спостерігаl= 3;ися у 30 пацієнтів (9,3 %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 76 пацієнтів (23,5 = %) у групі незмінної DAPT (р < 0,01).

Досл= ;ідження TROPICAL-ACS («Тестуванн= 03; відповіді н = 72; інгібуванн&= #1103; тромбоцитіk= 4; при тривалому а = 85;титромбоци&#= 1090;арному лікуванні гострих кор = 86;нарних синдромів»). Це рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включило 2610 пацієнтів з ГКС з позитивним результатоl= 4; аналізу на біомаркери, = 091; яких було успішно проведено ЧКВ. Пацієнт= 080; були рандом= 10;зовані в групи для отримання або прас = 91;грелю в дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 14) (n =3D 1306), або п&= #1088;асугрелю в дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 7), після чого відбуваласn= 3; деескалаціn= 3; до клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг/добу (дні 8–= 14) (n =3D 1304) у комбінації = 79; АСК (< 100 мг/до = 73;у). На день 14 було проведено оцінку функ = 94;ії тромбоцитіk= 4; (PFT). Пацієнти, які застосо = 74;ували лише прасугрель, продовжуваl= 3;и прийом прасугрелю протягом 11,5 місяця.

У пацієнтів, у яких була виконана деескалаціn= 3;, було проведено оцінку високої реактивносm= 0;і тромбоцитіk= 4; (ВРТ). Якщо ВРТ становила ≥ 46 одиниць, пацієнтів знов переводили на застосув = 72;ння прасугрk= 7;лю в дозуванні 5 або 10 мг/добу протягом 11,5 місяця; якщо ВРТ становила < 46 одиниць, пацієнти пр = 86;довжували прийом клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг/до&= #1073;у протягом 11,5 місяця. Таки= 084; чином, у групі керованої ескалації були пацієнти, як= 080;м застосовувk= 2;ли або прасугрель (40 %), або клопіk= 6;огрель (60 %). Усім пацієнтам продовжуваl= 3;и застосуванl= 5;я АСК і проводилосn= 3; подальше спостережеl= 5;ня протягом одного року.
Первинна кінцева точка (комбінован = 72; кінцева точка частоти смерті від серцево-суд = 80;нних причин, інфа= 088;кту міокарда, інсульту і кровотечі ≥&nbs= p;2 ступеня за критеріями BARC через 12 міся= 094;ів) була досягнута, щ= 086; демонструє принаймні н = 77; меншу ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю. У 95 пацієнтів (7 %) у групі керованої деескалаціo= 1; та у 118 пацієнт= ;ів (9 %) у контрольніl= 1; групі (р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефек = 90;ивності становить 0,0004) = 089;постерігав&= #1089;я один з випадків кінцевої точки. Керована деескалаціn= 3; не призвела до збільшен = 85;я комбінованl= 6;го ризику ішемічних в = 80;падків (2,5 % у групі деескалаціo= 1; порівняно з 3,2 % в контрольніl= 1; групі; р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефек = 90;ивності становить 0,0115), а також за ключовою вторинною кінцевою точкою – частотою геморагічнl= 0;х випадків ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (5 % у групі деескалаціo= 1; порівняно з 6 % у контрольніl= 1; групі [p =3D 0,23]). Сукупна частота всі = 93; геморагічнl= 0;х випадків (1–5 ступеня за критеріями BARC) становила 9 % (1= 14 випадків) в групі керованої деескалаціo= 1; порівняно з 11 % (137 випадків) &#= 1091; контрольніl= 1; групі (р =3D 0,14).

Подвійна антиагрегаl= 5;тна терапія при гострому малому ішем= 10;чному інсульті або ТІА із середнім та високим ступенем ри = 79;ику. Подвій= на антиагрегаl= 5;тна терапія комбінацієn= 2; клопідогреl= 3;ю та АСК для попередженl= 5;я інсульту після гострого малого ішем= 10;чного інсульту аб = 86; ТІА із середнім та високим ступенем ри = 79;ику оцінюваласn= 0; у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х за спонсорськl= 6;ї підтримки д = 86;слідника (ISS) – CHANCE та POINT –= з = 72; даними результатіk= 4; щодо клінічної безпеки та ефективносm= 0;і.

<= span style=3D'mso-fareast-language:#0C00'>CHANCE (Заст&#= 1086;сування клопідогреl= 3;ю пацієнтам г = 88;упи високого ризику з гострими неінвалідиk= 9;уючими церебровасl= 2;улярними випадками). У цьомm= 1; рандомізовk= 2;ному подвійному = 89;ліпому багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; 5170 пацієнтів з Китаю з гострою TIA (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або гострим малим інсультом (показник за шкалою NIHSS ≤ 3). Пацієнти в обох групах = 086;тримували АСК у відкритому режимі в 1-й день (у дозі від 75 до 300 мг н = 72; розсуд лікуючого спеціалістk= 2;). Пацієнти, довільним чином віднесені д = 86; групи клопі = 76;огрелю-АСК, отримували клопідогреl= 3;ь у навантажу = 74;альній дозі 300 мг у 1-й день лікування, потім з 2-го по 90-й день лікування – клопідогреl= 3;ь у дозі 75 мг на добу, а також АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го по 21-й день дослідженнn= 3;. Пацієнти, довільним чином віднесені д = 86; групи АСК, отримували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1-го по 90-й ден= 100; лікування т = 72; АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го по 90-й день лікування.=

Оl= 9;новним показником ефективносm= 0;і був будь-яки= 081; новий випад = 86;к інсульту (ішемічного та геморагічнl= 6;го) протягом перших 90 днів після гострого малого ішем= 10;чного інсульту аб = 86; ТІА з високи= 084; ступенем ризику. Ці ви&#= 1087;адки спостерігаl= 3;ися у 212 пацієнтів (8,2 %) у групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 303= пацієнтами (11,7 %) у групі АС= 050; (ВР 0,68; 95 % ДІ: 0,57–0,81; p < 0,001). І = 96;емічний інсульт відбувся у 204 пацієнтів (7,9 %= ) у групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 295 пацієнтами (11,= 4 %) в групі АСК (ВР 0,67; 95 % ДІ: 0,56–0,81; p < 0,001). Геморагічнl= 0;й інсульт спостерігаk= 4;ся у 8 пацієн= тів у кожній з двох досліджуваl= 5;их груп (0,3 % у кожній групі). Помірна або тяжка крово = 90;еча спостерігаl= 3;ася у 7 пацієн= тів (0,3 %) з групи клопідогреl= 3;ю-АСК та у 8 (0,3 %) з групи АСК (р =3D 0,73). Частотk= 2; будь-яких ви= 087;адків кровотечі становила 2,3 % у групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 1,6 % у групі АСК (ВР 1,41; 95 % ДІ: 0,95–2,10; p =3D 0,09).

<= span style=3D'mso-fareast-language:#0C00'>POINT (Іl= 5;гібування агрегації тромбоцитіk= 4; при новому випадку ТІА та малого іш= 077;мічного інсульту). У цьому ран= 076;омізованом&= #1091; подвійному = 89;ліпому багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з усього світ = 91; (4881 особа) з гос= 090;рою TIA (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або гострим малим інсультом (показник за шкалою NIHSS ≤ 3). У&#= 1089;і пацієнти в обох групах отримували АСК у відкри= 090;ому режимі з 1-го по 90-й день лікування (у дозі 50‑325 мг, залежно від призначеннn= 3; лікуючого с = 87;еціаліста). Пацієнти, довільним чином віднесені д = 86; групи клопідогреl= 3;ю, отримували клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг у 1‑й день лікування, потім у дозі 75 мг на добу з 2-г= ;о по 90-й день лікування. Пацієнти, довільним ч = 80;ном віднесені д = 86; групи плацебо, отримували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1‑го по 90-й день лікування.

Пk= 7;рвинним показником ефективносm= 0;і була комбін = 72;ція великих ішемічних в = 80;падків (ішемічний інсульт, інфарк= ;т міокарда або смерть внаслідок ішемічного судинного в = 80;падку) на 90-й день. Ці = 74;ипадки зафіксованo= 0; у 121 пацієнта (5,0 %) із групи застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю у комбінаці= 11; з АСК порівняно з= 10; 160 пацієнт= ;ами (6,5 %), що отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 0,75; 95 % ДІ: 0,59–0,95; p =3D 0,02). Вторинним показником ефективносm= 0;і був ішемічн = 80;й інсульт. Він відбувся у 112 пацієнтів (4,6 %= ), які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; АСК, порівняно з= 10; 155 пацієнтами (6,3 %), які отримували АСК як монотерапіn= 2; (ВР 0,72; 95 % ДІ: 0,56–0,92; p =3D 0,01). Первинний показник безпеки – велика кровотеча. Вона спостерігаl= 3;ася у 23 з 2432 пацієнтів (0,9 %= ), які отримували клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК, та у 10 з 2449 пацієнтів (0,4 %= ), які отримували АСК як монотерапіn= 2; (ВР 2,32; 95 % ДІ: 1,10–4,87; p =3D 0,02). Малі крововиливl= 0; були у 40 паці&#= 1108;нтів (1,6 %), які отримували клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК, та у 13 пацієнтів (0,5 %= ), які отримув = 72;ли АСК як монотерапіn= 2; (ВР 3,12; 95 % ДІ: 1,67–5,83; p < 0,001).

Аl= 5;аліз динаміки досліджень CHAN= CE та POINT. Переваk= 5; щодо ефективносm= 0;і при продовженнo= 0; подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії пон = 72;д 21 день виявлено не було. Розглянуто динаміку серйозних ішемічних в = 80;падків та масивних крововиливo= 0;в у групах лікування з метою аналізу впливу короткострl= 6;кового курсу DAPT.

<= /o:p>

Динам= 110;ка серйозних ішемічних в = 80;падків та масивних крововиливo= 0;в у групах лікування в дослідженнn= 3;х CHANCE та POINT

Ч= 080;сло випадків

Резулn= 0;тати в дослідженн= 103;х
CHANCE та POINT

Розпоk= 6;іл по групах лікування

Усьогl= 6;

1-й тиждень

2-й тиждень

3-й тиждень

Великo= 0; ішемічні ви&#= 1087;адки

АСК (n =3D 5= 035)

458

330

36

21

Клопіk= 6;огрель + АС = 50; (n =3D 5016)

328

217

30

14

Різниm= 4;я

130

113

6

7

Великk= 2; кровотеча

АСК (n =3D 5= 035)

18

4

2

1

Клопіk= 6;огрель + АС = 50; (n =3D 5016)

30

10

4

2

Різниm= 4;я

-12

-6

-2

-1

Фібриляція передсердь. У дослідженнn= 3; ACTIVE-W та ACTIVE-А, які були окремими до = 89;лідженнями у межах програми ACTIVE, було включе = 85;о пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь (= 060;П), які мали щонайменше один фактор ризику вини = 82;нення судинних порушень. Ґрунтуючисn= 0; на критерія = 93; включення у дослідженнn= 3;, лікарі залучали пацієнтів д = 86; дослідженнn= 3; ACTIVE-W, якщо вони були кандидатамl= 0; на отриманн= 03; терапії антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК) (наприкл&= #1072;д, варфарином). У дослідженнn= 3; ACTIVE-А було включено пацієнтів, які не могли отримувати АВК-терапію через протипоказk= 2;ння або небажання отримувати це лікуванн= 03;.

Досл= 10;дження ACTIVE-W продемонстl= 8;увало, що антикоаг = 91;лянтна терапія антагоністk= 2;ми вітаміну К була більш ефективною, ніж лікуван = 85;я клопідогреl= 3;ем та АСК.

Досл= 10;дження ACTIVE-А (n =3D 7554) було багатоцентl= 8;овим, рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, плацебо-кон = 90;рольованим дослідженнn= 3;м, у якому порівнювалl= 0; клопідогреl= 3;ь 75 мг на добу + АСК (n =3D 3772) із плацебо + АСК (= n =3D 3782). Рекомендоk= 4;ана доза АСК становила від 75 до 100 мг н = 72; добу. Пацієнти отримували лікування у = 87;родовж періоду до 5 років.

Паці= 08;нти, рандомізовk= 2;ні у програму ACTIVE, мали докуме = 85;тально підтверджеl= 5;у ФП, тобто пос&#= 1090;ійну форму ФП або щонайменше 2 епізоди пар = 86;ксизмально&#= 1111; ФП упродовж останніх 6 м= 10;сяців, та принаймн= 10; один із таки= 093; факторів ризику: вік ≥ 75 років чи вік від 55 до 74 рокі = 74; або цукрови = 81; діабет, що потребує медикаментl= 6;зного лікування, або документалn= 0;но підтверджеl= 5;ий перенесениl= 1; інфаркт міокарда, аб= 086; документалn= 0;но підтверджеl= 5;у ішемічну хворобу серця; попереднє лікування з приводу системної артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;; раніше пере = 85;есений інсульт, ТІА, системна емболія без ураження структур ЦН = 57;; дисфункція лівого шлуночка із показником фракції викиду лівого шлуночка < 45 % або документалn= 0;но підтверджеl= 5;е захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин. Середній ба = 83; за шкалою CHADS2 становив 2 (у межах 0−6).

До основних критеріїв виключення пацієнтів і = 79; дослідженнn= 3; належали документалn= 0;но підтверджеl= 5;а виразкова хвороба впродовж останніх 6 місяців; внутрішньоl= 4;озкова кровотеча в анамнезі, серйозна тромбоцитоl= 7;енія (кількість тромбоцитіk= 4; < 50×10⁹/л); потреба у застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю або пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (ПАК) або непе&= #1088;еносимість будь-якої з цих двох речовин.

73 % пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; ACTIVE-А, не могли отримувати АВК у зв’язк= 091; з висновкам = 80; лікаря, чере= 079; неможливісm= 0;ь проведення = 84;оніторингу міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ), внаслідок схильності = 76;о падіння чи травми голови або наявності с = 87;ецифічного фактора ризику виникнення = 82;ровотечі; щодо 26 % пацієнтів рішення лікаря ґрун = 90;увалося на небажанн= 10; пацієнта отримувати АВК.

41,8 % пацієнтів становили жінки. Середній ві = 82; дорівнював 71 рік, 41,6 % пацієнтів були віком від 75 років. Загалом 23 % хворих отримували антиаритміm= 5;ні засоби, 52,1 % − бета= 209;блокатори, 54,6 % − інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту та 25,= 4 % − статини.

Кіль = 82;ість пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки (час до першого виникнення інсульту, ін= 092;аркту міокарда, системної емболії без ураження структур ЦН = 57; або летального наслідку), становила 832<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> (22,1 %) у групі пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь + АСК, та 924 (24,4 %) у групі плацебо + АСК (відносне зниження ри = 79;ику на 11,1 %, 95 % ДІ: 2,4−19,1 %; р =3D 0,013), насамперед через значн = 77; зниження частоти розвитку інсультів. Інсульти виникли у 296 (7,8 %) пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь + АСК, та 408 (10,8 %) пацієнтів, які отримували плацебо + АСК (відносне зниження ризику на 28,4 %; 95 % ДІ: 16,8−38,3 %, р =3D 0,00001).

Діти. У дослідженнo= 0; із підвищенняl= 4; доз, що прово&#= 1076;илося за участю 86 новонароджk= 7;них або немовля = 90; віком до 24 місяців з ризиком виникнення тромбозу (PICOLO), клопідогреl= 3;ь застосовувk= 2;ли у послідовниm= 3; дозах 0,01, 0,1 і 0,2 мг/кг новонароджk= 7;ним і немовлята = 84; і в дозі 0,15 мг/l= 2;г тільки новонароджk= 7;ним. При дозі 0,2 мг/l= 2;г середній показник інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; становив 49,3 % (5 мкМ АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4;), що було порівнянниl= 4; із таким у дорослих, як= 110; отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; у дозі 75 мг/доб= ;у.

У рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому дос = 83;ідженні за участю паралельниm= 3; груп (CLARINET) 906 дітk= 7;й (новонародж = 77;них і немовлят) із вроджено= 02; вадою серця ціанотичноk= 5;о типу, яким пр&#= 1086;водилася паліативна операція зі створення системно-ле = 75;еневого артеріальнl= 6;го шунта, були рандомізовk= 2;ні для отримання к = 83;опідогрелю 0,2 мг/кг (n =3D 467) або плацебо (n&= nbsp;=3D 439) із одночасним проведенняl= 4; супутньої базової терапії до моменту проведення другого етапу операції. Середній ча = 89; між проведе = 85;ням паліативноo= 1; операції зі створення ш = 91;нта і першим введенням досліджуваl= 5;ого препарату становив 20 днів. Приблизно 88 % пацієнтів одночасно о = 90;римували АСК (від 1 до 23 мг/кг на добу). Достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо досягнення первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки, яка складалася = 79; летальних випадків, тромбозу шунта або проведення хірургічноk= 5;о втручання н = 72; серці до 120 дня життя після виникнення = 74;ипадку, спричиненоk= 5;о тромбозом, н= 077; спостерігаl= 3;ося і становило 89 = (19,1 %) у групі клопідогреl= 3;ю і 90 (20,5 %) у групі плацебо (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»). Найчастішоn= 2; побічною реакцією як = 091; групі клопідогреl= 3;ю, так і у групі плацебо був розвиток кровотечі, проте достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо частот = 80; її виникнення виявлено не було. Під час подальшого довгострокl= 6;вого періоду спостережеl= 5;ня за побічним = 80; явищами 26 па= 094;ієнтів, у яких шунт залишався н = 72; момент дося = 75;нення 1-річного віку, отримували клопідогреl= 3;ь до досягнення 18-місячного віку. Під час цього періоду спостережеl= 5;ня профіль безпеки препарату н = 77; змінювався.

У дослідженнn= 3;х CLARINET і PICOLO використовm= 1;вався відновлениl= 1; розчин клопідогреl= 3;ю. У досліджен = 85;і відносної біодоступнl= 6;сті у дорослих в= 110;дновлений розчин клопідогреl= 3;ю продемонстl= 8;ував аналогічниl= 1; ступінь і трохи вищу швидкість абсорбції основного циркулюючоk= 5;о (неактивног = 86;) метаболіту порівняно і = 79; зареєстровk= 2;ною таблетованl= 6;ю формою преп = 72;рату.

Фа= рмакокінетl= 0;ка.

Всмокту&= #1074;ання. Післ&#= 1103; пероральноk= 5;о прийому одноразовоo= 1; та багаторазоk= 4;их = доз 75 мг на добу клопідогреl= 3;ь швидко всмо = 82;тується. Середня пікова концентрацo= 0;я незміненогl= 6; клопідогреl= 3;ю у плазмі (близько 2,2‑2,5 нг/мл після однократноo= 1; дози 75 мг перорально) досягалася приблизно через 45 хв після прийому. Абсорбція становить н = 77; менше 50 % з огляду на екскрецію метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю із сечею.

Розl= 7;оділ. Клопід= ;огрель та основний (неактивний) метаболіт, щ= 086; циркулює в крові, in vitro оборотно зв’язуютьсn= 3; з білками плазми люди = 85;и (98 % і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишаєтьсn= 3; ненасичуваl= 5;им in vitro у межах широкого діапазону концентрацo= 0;й.

<= span style=3D'mso-fareast-language:RU'>Метабо= ;лізм. Клопід= ;огрель екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться у печінці. In vitro та in vivo існує два основних шляхи його метаболізмm= 1;: один − з участю естераз, що призводить до гідроліз = 91; з утворення = 84; неактивної похідної карбонової кислоти (яка &#= 1089;тановить 85 % усіх метаболітіk= 4;, що циркулюю = 90;ь у плазмі), а інший – із залученням ферментів системи цитохрому P450. Спочатку кл = 86;підогрель перетворюєm= 0;ься на проміжни = 81; метаболіт 2-оксо-клопід&#= 1086;грель. У результат= 10; подальшого метаболізмm= 1; 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю утворюєтьсn= 3; тіолова пох= 10;дна – активний метаболіт. Ц= 077;й активний метаболіт утворюєтьсn= 3; переважно з = 72; допомогою ферменту CYP2C19, за участю кількох інших ферме = 85;тів системи CYP, таких як CYP1A2, CYP2B6 і CYP3A4. Активний м= 077;таболіт клопідогреl= 3;ю (тіолова похідна), яки&#= 1081; був виділений in vitro, швидко та необоротно зв’язуєтьсn= 3; з рецептора = 84;и на тромбоцитаm= 3;, тим самим перешкоджаn= 2;чи агрегації тромбоцитіk= 4;.

Показн= ;ик С_max для активного метаболіту = 08; вдвічі вищи = 84; після прийому одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг клопідогреl= 3;ю порівняно з тим, що спостерігаn= 8;ться після 4‑денн= 086;го застосуванl= 5;я підтримуваl= 3;ьної дози 75 мг. С_max досягаєтьсn= 3; приблизно через 30‑60 хви&= #1083;ин після прийому препарату.=

<= span style=3D'mso-fareast-language:RU'>Виведе= ;ння. Через 120 годин після прийому внутрішньо міченого ¹⁴C-= 082;лопідогрел&= #1102; у людини приблизно 50 % дози виводилося із сечею і близько 46 % із калом. Після пероральноk= 5;о прийому раз = 86;вої дози 75 мг період напіввиведk= 7;ння клопідогреl= 3;ю становить близько 6 го = 76;ин. Період напіввиведk= 7;ння основного (н= 077;активного) метаболіту, що циркулює = 074; крові, становить 8 годин післ= 03; однократноk= 5;о і багатокра = 90;ного застосуванl= 5;я препарату.=

<= span style=3D'mso-fareast-language:RU'>Фармак= ;огенетика. CYP2C19 бере участь в утворенні я = 82; активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю. Фармакокінk= 7;тика активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та антитромбоm= 4;итарні ефекти, за даними вимірюваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; ex vivo, відрізняютn= 0;ся залежно від генотипу CYP2C19.

Алель CYP2C= 19*1 відповідає повністю функціонуюm= 5;ому метаболізмm= 1;, тоді як алел= 110; CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відпоk= 4;ідають нефункціонm= 1;ючому метаболізмm= 1;. Алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 складають більшість алелів у пац= 110;єнтів європеоїднl= 6;ї (85 %) та монголоїднl= 6;ї (99 %) рас зі зниженим метаболізмl= 6;м. Інші алелі, асоційованo= 0; з відсутнім або ослабленим метаболізмl= 6;м, зустрічаютn= 0;ся значно рідш = 77;. До них належать CYP2C19*4, *5, *6,= *7, та *8. Пацієнт зі зниженим метаболізмl= 6;м має два нефункціонk= 2;льних алелі, як зазначено вище. Згідно із опубліковаl= 5;ими даними, гено= 090;ипи CYP2C19, які відповідаюm= 0;ь зниженому метаболізмm= 1;, зустрічаютn= 0;ся у 2 % представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси, 4 % пацієнтів негроїдної раси та 14 % пацієнтів китайської національнl= 6;сті. Зараз існують тести, які дають змогу визначити генотип CYP2C19.

У перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; з участю 40 здорових добровольцo= 0;в, по 10 у кожній з чотирьох гр = 91;п, що відповідаюm= 0;ь певному тип = 91; метаболізмm= 1; CYP2C19 (надшвидкий, інтенсивниl= 1;, проміжний т = 72; знижений), оцінювали фармакокінk= 7;тику та антитромбоm= 4;итарні ефекти при застосуванl= 5;і дози 300 мг із подальшим прийомом дози 75 мг на добу, а також дози 600 мг із подальшим прийомом дози 150 мг на добу. Кожен із цих видів лікування застосовувk= 2;ли в цілому впродовж 5 днів (до досягнення стабільногl= 6; стану). Не було виявлено суттєвих ві = 76;мінностей у показника = 93; концентрацo= 0;ї активного метаболіту = 91; крові та середніх по = 82;азниках пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (ПАТ) між особами із надшвидким, інтенсивниl= 4; та проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. В осіб зі зни&#= 1078;еним метаболізмl= 6;м концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові зменшилася на 63−71 % порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м. Після викор = 80;стання режиму дозування 300 мг/75 мг антитромбоm= 4;итарні ефекти в осі= 073; зі зниженим метаболізмl= 6;м були менш вираженими, при цьому середній показник ПА = 58; (5 мкМ= ; АДФ) ст= 072;новив 24 % (24 години) і 37 % (день 5) порівняно з ПАТ 39 % (24 години) і 58 % (день 5) у осіб з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м та 37 % (24 години) і= 60 % (день 5) у осіб із проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. Коли особам зі зниженим метаболізмl= 6;м використовm= 1;вали режим дозування 600<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> мг/150 мг, концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові була вищою, ніж при викорис = 90;анні режиму дозування 300 мг/75 мг. Крім того, показн= 080;ки ПАТ становили 32 % (= 24 години) і 61 % (день 5), як= 10; були вищими, ніж у осіб зі зниженим ме = 90;аболізмом, що отримува = 83;и дози 300 мг/75 мг, та подібним = 80; до показників, отриманих у = 110;нших групах, виділених залежно від типу метабо = 83;ізму CYP2C19, при застосуванl= 5;і режиму дозу = 74;ання 300 мг/75 мг. За результатаl= 4;и досліджень клінічних ефектів належний режим дозування для цієї групи пацієнтів н = 77; був визначений.

Аналог= ;ічно до результатіk= 4;, наведених вище, у метааналізo= 0; 6 досліджень із урахуванняl= 4; показників рівноважноk= 5;о стану 335 пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, було продем = 86;нстровано, що концентрацo= 0;я активного м = 77;таболіту у крові зменшилася на 28 % у осіб з проміжним метаболізмl= 6;м і на 72 % у осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м; інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (5 мкМ АДФ) також зменш = 80;лося, при цьому різниця у показниках ПАТ становила 5,9 % та 21,4 % відповідно порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

Вплив генотипу CYP2C19 н= 072; клінічні результати = 91; пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, у ході проспективl= 5;их рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них випробуванn= 0; не вивчався. Проте було проведено цілу низку ретроспектl= 0;вних аналізів з метою оцінк = 80; цього ефект = 91; у пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, для яких існують результати генотипуваl= 5;ня: CURE (n =3D 2721), CHARISMA (n =3D 2428), CLARITY-ТІМI 28 (n =3D 227), TRITON-ТІМI 38 (n =3D 1477) і ACTIVE-A (n =3D 601). Крім того, існують результати кількох опу = 73;лікованих когортних досліджень.

У ході аналізу TRITON‑TIMI 38 та 3 когортних досліджень (Col= let, Sibbing, Giusti) комбінованk= 2; група, яка складалася = 79; осіб із проміжним т = 72; зниженим метаболізмl= 6;м, мала вищу частоту виникнення серцево-суд = 80;нних випадків (летальний наслідок, ін= 092;аркт міокарда та інсульт) або тромбозу стентів, ніж особи з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

У ході аналізу CHARISMA та одного когортного дослідженнn= 3; (Simon) в осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м спостерігаl= 3;ася підвищена частота виникнення = 74;ипадків порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

В аналізах CURE, CLARITY, ACTIVE-A та в одному з когортних досліджень (Tre= nk) частота виникнення серцево-суд = 80;нних випадків достовірно не залежала від особливостk= 7;й метаболізмm= 1;.

Жоден із цих аналізів не включав достатньої кількості пацієнтів для того, щоб можна було виявити різницю у клінічних результатаm= 3; у пацієнтів зі зниженим метаболізмl= 6;м.

<= span style=3D'mso-fareast-language:RU'>Особли= ;ві категорії пацієнтів.= Фармакокінk= 7;тика активного метаболіту = 82;лопідогрел&#= 1102; не досліджуваl= 3;ася у нижчезазн = 72;чених особливих категорій пацієнтів.=

<= span style=3D'mso-fareast-language:RU'>Нирков= ;а недостатніl= 9;ть. Після регулярногl= 6; застосуванl= 5;я 75 мг клопідог&= #1088;елю на добу у пацієнтів і = 79; тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну 5−15 мл/на хвилину) інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було менш вираженим (25 %) порівняно і = 79; таким же ефектом у здорових добровольцo= 0;в, а час кровотечі був подовже = 85;ий майже так само, як і у здорових добровольцo= 0;в, які отримували 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу. Клінічна переносиміl= 9;ть була хорошо= 02; в усіх пацієнтів.=

Печo= 0;нкова недостатніl= 9;ть. Після регулярногl= 6; прийому 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу впродовж 10 д= 085;ів у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було таким самим, як і у здорових добровольцo= 0;в. Середнє подовження часу кровотечі також було однаковим в обох групах.

Расl= 6;ва приналежніl= 9;ть. Пошире= ;ність алелів CYP2C19, які спричиняютn= 0; проміжну та слабку метаболічнm= 1; активність CYP2= C19, відрізняєтn= 0;ся залежно від расової/етн= 10;чної приналежноl= 9;ті (див. розділ «Фармакогеl= 5;етика»). Існують обмежені дані стосовно па = 94;ієнтів монголоїднl= 6;ї раси, які дають змогу оцінити клінічне значення генотипуваl= 5;ня цього CYP.

<= span style=3D'mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-style:italic'>До= клінічні дані з безпеки. Побічними ефектами, що найчастіше спостерігаl= 3;ися під час доклінічниm= 3; досліджень = 85;а тваринах, були зміни з боку печінк = 80;. Вони з’являлися при введенн= 10; доз, що призводили до концентрацo= 0;ї клопідогреl= 3;ю в крові, майж&#= 1077; у 25 разів вище концентрацo= 0;й, які спостерігаn= 2;ться у людини при клінічному застосуванl= 5;і дози 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу, і були наслідком д= 10;ї препарату н = 72; ферменти, що беруть участь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;. При застосуванl= 5;і у людини терапевтичl= 5;их доз клопідогреl= 3;ю жодного впл = 80;ву на ферменти, що беруть участь у печ= 110;нковому метаболізмo= 0;, не спостерігаl= 3;ося.

При введенні високих доз клопідогреl= 3;ю щурам та мавпам-бабу= 11;нам спостерігаl= 3;ася погана шлункова переносиміl= 9;ть препарату (в= 080;никав гастрит, ерозивне ураження шлунка та/аб= 086; блювання).

При введенні клопідогреl= 3;ю мишам впродовж 78 тижнів та щурам впродовж 104 т&#= 1080;жнів у дозах до 77 мг/кг на добу (що майже у 25 рk= 2;зів перевищує концентрацo= 0;ї, які спостер= 10;гаються у людини при клінічному застосуванl= 5;і дози 75 мг/на добу) не отри&#= 1084;ано жодних доказів канцерогенl= 5;ої дії препарату.=

Було проведено цілий ряд досліджень генотоксичl= 5;ості клопідогреl= 3;ю в умовах in vitro та in vivo, однак вони не виявили жодної генотоксичl= 5;ої дії препара = 90;у.

Клопід= ;огрель не впливав н= 072; репродуктиk= 4;ну функцію щур= 10;в, а також не чинив тератогеннl= 6;ї дії ні у щурів, ні у кролів. При введенні щурам у пері= 086;д лактації клопідогреl= 3;ь призводив д = 86; незначної затримки розвитку потомства. Спеціальні фармакокінk= 7;тичні дослідженнn= 3; з радіоактивl= 5;о міченим клопідогреl= 3;ем довели, що вихідна речовина та її метаболі = 90;и екскретуютn= 0;ся з грудним молоком. Отже, не можн&#= 1072; виключати я = 82; безпосередl= 5;ього впливу препарату н = 72; потомство (незначна токсична дія), так і опосередкоk= 4;аного впливу (внас= 083;ідок погіршення смакових якостей молока).

К= 083;інічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Вторинна профілактиl= 2;а проявів атеротромбl= 6;зу у дорослих = 087;ацієнтів:

·      які перенесли інфаркт міокарда (по= 095;аток лікування − через кільк = 72; днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (поч= 072;ток лікування − через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців піс = 83;я виникнення) або у яких діагностовk= 2;но захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій;

·     з гострим коронарним синдромом:=

– із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокарді&= #1103; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q), у т.ч. у пацієнтів, яким було встановленl= 6; стент у ході проведення черезшкі = 88;ного коронарногl= 6; втручання, у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АСК);

– із гострим інф = 72;рктом міокарда з підйомом сегмента ST, у комбінації = 79; АСК (пацієнти, яким проводять черезшкі = 88;не коронарне втручання, у &#= 1090;.ч. пацієнти, яким встановлююm= 0;ь стент, та пацієнти, як= 110; отримують медикаментl= 6;зне лікування т = 72; яким показана тромболіти&#= 1095;на/фібринол= 10;тична терапія).

Транзитоl= 8;на ішемічна атака (ТІА) середнього та високого ступеня ризику або малий ішемі = 95;ний інсульт

Клопідог&#= 1088;ель у комбінаці= 11; з АСК показаний дорослим пацієнтам з ТІА середнього та високого ступеня ризику (показник за шкалою ABCD2¹ ≥ 4) або малим іш= 077;мічним інсультом (показник за шкалою NIHSS² ≤ 3) протягом 24 годин після = 074;ипадку TIA або ішемічн= ого інсульту.

[1] Вік, артеріальнl= 0;й тиск, клінічні ознаки, трив= 072;лість симптомів т = 72; діагноз цукрового діабету.

2 Шкала інсульту Національнl= 6;го інституту з = 76;оров’я.

Профіл= ;актика атеротромбl= 6;тичних та тромбоем = 73;олічних подій при фібриляції передсердь. Клопід= ;огрель у комбінаці= 11; з АСК показаний дорослим пацієнтам з фібриляцієn= 2; передсердь, які мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, у яких існують протипоказk= 2;ння до лікуванн= 03; антагоністk= 2;ми вітаміну К і які мають низький риз = 80;к виникнення кровотеч, дл= 103; профілактиl= 2;и атеротромбl= 6;тичних та тромбоембоl= 3;ічних подій, у т.ч. інсульту.=

Для отримання додаткової інформації див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;».

=

Протипока = 79;ання. Підвищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-яког= 086; компонента лікарськогl= 6; засобу. Тяжка печінкова недостатніl= 9;ть. Гостра кровотеча (наприклад пептична виразка або = 074;нутрішньоч&= #1077;репний крововилив).

=

Вз= аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Ліка= ;рські засоби, застосуванl= 5;я яких супров = 86;джується підвищенняl= 4; ризику кровотеч. Через потенційниl= 1; адитивний ефект існує = 087;ідвищений ризик геморагічнl= 0;х ускладнень, тому одночасне застосуванl= 5;я таких лікар = 89;ьких засобів з клопідогреl= 3;ем вимагає обе = 88;ежності (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Перо= ;ральні антикоагулn= 3;нти. Одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами не рекоменд = 91;ється, оскільки така комбінація може посилити інтенсивніl= 9;ть кровотечі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Хоча застос = 91;вання клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу нk= 7; змінює фармакокінk= 7;тичний профіль S-варфарину або міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння (МНС) у пацієнтів, які впродов = 78; тривалого часу отримують лікування варфарином, одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та варфарин = 91; збільшує ризик крово = 90;ечі через існування незалежногl= 6; впливу на гемостаз.=

Інгі= ;бітори глікопротеo= 1;нових рецепторів ІІb/IIIа. Клопідогре&= #1083;ь слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, які отримують інгібітори = 75;лікопротеї&#= 1085;ових рецепторів ІІb/IIIа (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

АСК. АСК не змінює інгібіторнl= 6;ї дії клопідогреl= 3;ю на АДФ-індуков = 72;ну агрегацію тромбоцитіk= 4;, але клопідогреl= 3;ь посилює дію АСК на агрег= 072;цію тромбоцитіk= 4;, індуковану колагеном. П= 088;оте одночасне застосуванl= 5;я 500 мг АСК 2 рази = 085;а добу протягом одного дня н= 077; спричиняло = 79;начущого збільшення часу кровотечі, подовженогl= 6; внаслідок прийому клопідогреl= 3;ю. Оскільки можлива фармакодинk= 2;мічна взаємодія між клопідогреl= 3;ем та АСК з підвищенняl= 4; ризику кровотечі, одночасне застосуванl= 5;я цих препаратів потребує об = 77;режності (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Незважаючи на це, клопідогреl= 3;ь і АСК сумісн= 086; застосовувk= 2;ли до 1 року (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Гепа= ;рин. За даними клінічного дослідженнn= 3;, проведеногl= 6; з участю здорових добровольцo= 0;в, клопідогреl= 3;ь не потребував корегуваннn= 3; дози гепари = 85;у та не змінював ді= 02; гепарину на коагуляцію. Одночасне застосуванl= 5;я гепарину не змінювало інгібуючої дії клопідогреl= 3;ю на агрегаці= 02; тромбоцитіk= 4;. Оскільки мо = 78;лива фармакодинk= 2;мічна взаємодія між клопідо = 75;релем і гепарином із підвищенняl= 4; ризику кровотечі, одночасне застосуванl= 5;я цих препаратів потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Тром= ;болітичні засоби. Б= езпека одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, фібриноспеm= 4;ифічних або фібрино = 85;еспецифічн&#= 1080;х тромболітиm= 5;них агентів та г= 077;паринів була досліджена за участю пацієнтів і = 79; гострим інф = 72;рктом міокарда. Частота розвитку клінічно значущих кровотеч була аналогічноn= 2; тій, що спостерігаl= 3;ася при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;них препаратів та гепарину = 079; АСК (див. розд&= #1110;л «Побічні реакції»).

Нестероїдн= 110; протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП). У ході клінічного дослідженнn= 3;, проведеногl= 6; з участю здорових добровольцo= 0;в, одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та напроксе = 85;у збільшувалl= 6; кількість прихованих шлунково-ки = 96;кових кровотеч. Однак через відсутністn= 0; досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗП дотепер не з’ясовано, ч= 080; зростає ризик шлунково-ки = 96;кових кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і з усіма НПЗП. Тому необхі = 76;на обережністn= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і НПЗП, зокрем= 072; інгібіторіk= 4; ЦОГ-2, з клопід= огрелем (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Необхідно з обережністn= 2; одночасно застосовувk= 2;ти СІЗЗС з клопідогреl= 3;ем через те, що СІЗЗС впливають н = 72; активацію тромбоцитіk= 4; та підвищую = 90;ь ризик виникнення кровотеч.=

Одночасне застосуванl= 5;я інших препаратів.

Ін&= #1076;уктори CYP2C19. Ос&= #1082;ільки клопідогреl= 3;ь метаболізуn= 8;ться до свого активного метаболіту частково за допомогою CYP2C19, очікується, що застосуванl= 5;я лікарських засобів, що індукують активність цього ферменту, призведе до підвищення рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю.

Ри = 92;ампіцин сильно індукує CYP2C19, що призводить як до підвищеногl= 6; рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю, так і до інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;, що, зокрема, може посилити ризик кровотечі. Я= 082; запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних інд = 91;кторів CYP2C19 (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ін&= #1075;ібітори CYP2C19. Ос&= #1082;ільки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зниження концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі. Клінічне значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розді= 083;и «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

До препаратів, = 103;кі є сильними або помірними інгібітораl= 4;и CYP2C19, належать омепразол, езомепразоl= 3;, флувоксаміl= 5;, флуоксетин, моклобемід, вориконазоl= 3;, флуконазол, тиклопідин, карбамазепo= 0;н та ефавірен = 94;.

Інгібітори протонної помпи (ІПП). Омепра= ;зол у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу при супутньому застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем або в межах 12 годин між прийомами цих двох препаратів знижував концентрацo= 0;ю активного метаболіту = 91; крові на 45 % (навантажув = 72;льна доза) і на 40 % (підтримуюч = 72; доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 39 % (навантажув = 72;льна доза) і на 21 % (підтримуюч = 72; доза). Очікується, що в аналогічну взаємодію з клопідогреl= 3;ем вступатиме = 10; езомепразоl= 3;.

За результатаl= 4;и обсерваційl= 5;их та клінічни = 93; досліджень отримано суперечливo= 0; дані стосовно клінічних наслідків цих фармакокінk= 7;тичних та фармакодинk= 2;мічних взаємодій з точки зору розвитку основних кардіоваскm= 1;лярних випадків. Як запобіжний захід не слі= 076; одночасно з клопідогреl= 3;ем застосовувk= 2;ти омепразол а = 73;о езомепразоl= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ме = 85;ш виражене зниження концентрацo= 0;й метаболіту = 91; крові спостерігаl= 3;ося при застосу = 74;анні пантопразоl= 3;у або лансопразоl= 3;у.

Пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і пантопразоl= 3;у у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу концентрацo= 0;ї активного метаболіту = 91; плазмі кров= 10; зменшилися на 20 % (навантажув = 72;льна доза) та на 14 % (підтримуюч = 72; доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням середнього показника пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 15 % та 11 % відповідно. Отримані результати вказують на можливість одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та пантопразоl= 3;у.

Не = 84;ає доказів тог = 86;, що інші лікарські засоби, які зменшують в = 80;роблення кислоти у шлунку, такі як, наприклад, Н2-блокатори або антацид = 80;, впливають н = 72; антитромбоm= 4;итарну активність клопідогреl= 3;ю.

Бу= стерна антиретровo= 0;русна терапія (АРТ).<= /i> У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримую = 90;ь бустерну АР = 58;, високий ризик виникнення судинних подій.

Суттєво знижене інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; спостерігаl= 3;ося у пацієнтів = 079; ВІЛ, які отримували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4; або кобіцистатl= 6;м. Хоча клінічна значущість цих даних не визначена, отримано спонтанні повідомленl= 5;я про ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4;, і які перенесли повторні оклюзійні явища після деобструкцo= 0;ї або тромбот = 80;чні події на фон= 110; схеми лікування ударними дозами клопідогреl= 3;ю. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю та ритонавіру = 84;ожливе зниження середнього інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;. Таким чином, слід відмов = 83;ятися від одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з бустерною АРТ.

Комб= ;інація з іншими лікарськимl= 0; засобами. Було проведено ряд клінічних досліджень = 79; клопідогре&= #1083;ем та іншими препаратамl= 0; для вивченн= 03; потенційниm= 3; фармакодинk= 2;мічних і фармакокінk= 7;тичних взаємодій. Клінічно зн = 72;чущої фармакодинk= 2;мічної взаємодії п = 88;и застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю одночасно з атено= 083;олом, ніфед= ипіном або з обома препаратамl= 0; виявлено не було. Крім того, фармакодинk= 2;мічна активність клопідогреl= 3;ю залишилася практично незміненою при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з фено= ;барбіталом та ес&#= 1090;рогеном.

Фарма= 082;окінетичні властивостo= 0; дигок= 089;ину або те= ;офіліну не змінювалисn= 3; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем.

Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогреl= 3;ю.

Результати дослідженнn= 3; CAPRIE свідчать, щ= 086; фенітоїн і толбутамід, які метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP2C9, можна безпечно застосовувk= 2;ти одночасно з клопідогреl= 3;ем.

Ліка= ;рські засоби, які є субстратамl= 0; ферменту CYP2C8. Було показано, що клопідогреl= 3;ь збільшує ек = 89;позицію репаглінідm= 1; у здорових добровольцo= 0;в. Дослідженнn= 3; in vitro продемонстl= 8;ували, що це збільшення експозиції репаглінідm= 1; обумовлене інгібуваннn= 3;м ферменту CYP2C8 глюкуронідl= 5;им метаболітоl= 4; клопідогреl= 3;ю. З огляду на ризик збільшення концентрацo= 0;й в плазмі крові, одночасне з = 72;стосування клопідогреl= 3;ю та лікарськ = 80;х засобів, які виводяться = 79; організму переважно з = 72; допомогою метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного ферментом CYP2C8 (таких як репаглінід, паклітаксеl= 3;), потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

За винятком інформації щодо взаємодії з= 10; специфічни&= #1084;и лікарськимl= 0; засобами, наведеної вище, дослідженнn= 3; щодо взаємодії к = 83;опідогрелю з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; зазвичай призначаютn= 0; хворим на атеротромбl= 6;з, не проводилисn= 3;. Однак пацієнти, як= 110; брали участ= 00; у клінічних дослідженнn= 3;х клопідогреl= 3;ю, застосовувk= 2;ли одночасно інші препар = 72;ти, включаючи діуретики, бета-блокат = 86;ри, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту, антагоністl= 0; кальцію, зас= 086;би, що знижують рівень холестеринm= 1;, коронарні вазодилатаm= 0;ори, антидіабетl= 0;чні засоби (включаючи інсулін), протиепілеl= 7;тичні засоби та антагоністl= 0; GPIIb/IIIa, без ознак клінічно значущої побічної ді= 11;.

Як і у разі застосуванl= 5;я інших пероральниm= 3; інгібіторіk= 4; P2Y₁₂, одночасне застосуванl= 5;я опіоїдних агоністів може потенційно затримати т = 72; зменшити абсорбцію клопідогреl= 3;ю, ймовірно, через уповільненk= 7; випорожненl= 5;я шлунка. Клін= 110;чна значущість цього невідома. Слід розгля = 85;ути застосуванl= 5;я парентералn= 0;ного антитромбоm= 4;итарного засобу пацієнтам і = 79; гострим коронарним синдромом, які потребу= 02;ть одночасногl= 6; введення морфіну або = 110;нших агоністів опіоїдів.

Роз= 091;вастатин. Було виявлено, що після прийому = 82;лопідогрел&#= 1102; в дозі 300 мг у пацієнтів експозиція розуваст = 72;тину збільшуєтьl= 9;я у 2 рази (AUC) та у 1,3 рази (C_max), а після повторного прийому = 82;лопідогрел&#= 1102; в дозі 75 мг експозиція розуваст = 72;тину збільшуєтьl= 9;я в 1,4 рази (AUC) без впливу н= 072; C_max.

=

Особл= 080;вості застосуванl= 5;я.

Кров= ;отеча та гематологіm= 5;ні розлади. Через ризик розвитку кровотечі т = 72; гематологіm= 5;них побічних ре = 72;кцій слід негайн = 86; провести розгорнутиl= 1; аналіз кров= 10; та/або інші відповідні тести, якщо п&#= 1110;д час застосуванl= 5;я препарату спостерігаn= 2;ться симптоми, що свідчать пр = 86; можливість кровотечі (див. розділ «Побічні реакції»). Як і інші антитромбоm= 4;итарні засоби, клоп= 110;догрель слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, хірургічноk= 5;о втручання або інших патологічнl= 0;х станів, а також у разі застосуванl= 5;я пацієнтами АСК, гепарин= 091;, інгібіторіk= 4; глікопротеo= 1;ну IIb/IIIа або НПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2, або СІЗЗ= С, або потужні індуктори CYP2C19, або інші лікарські засоби, такі як пентокси = 92;ілін, застосуванl= 5;я яких супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; ризику геморагічнl= 0;х явищ (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1063;ерез підвищений ризик кровотечі н = 77; рекомендуєm= 0;ься потрійна антитромбоm= 4;итарна терапія (клопідогре = 83;ь + АСК + дипіридамоl= 3;) для вторинної профілактиl= 2;и інсульту у пацієнтів з гострим = 85;екардіоемб&#= 1086;лічним ішемічним інсультом або ТІА (див. розділи «Вk= 9;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Не= обхідно уважно стежити за проявами у п= 072;цієнтів симптомів кровотечі, у &#= 1090;.ч. прихованої кровотечі, особливо у перші тижні лікування та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічниm= 3; втручань. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами не рекоменд = 91;ється, оскільки це може посилити інтенсивніl= 9;ть кровотеч (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
У разі планового хірургічноk= 5;о втручання, к= 086;ли антитромбоm= 4;итарний ефект є тимчасово небажаним, лікування клопідогреl= 3;ем слід припинити з = 72; 7 днів до операції. Пацієнти повинні пов= 10;домляти лікаря (у т.ч. стоматологk= 2;) про те, що вон&= #1080; приймають клопідогреl= 3;ь, перед призн = 72;ченням їм будь-якої операції чи перед засто = 89;уванням нового лікарськогl= 6; засобу. Клоп&= #1110;догрель подовжує тривалість кровотечі, тому його слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі (особливо шлунково-ки = 96;кової та внутрішн= 00;оочної).

Пацієнтів слід попередити, що під час лікування клопідогреl= 3;ем (окремо або у комбінації = 79; АСК) кровоте= 095;а може зупинятися пізніше, ніж зазвичай, і що пацієнти повинні повідомлятl= 0; лікаря про кожен випадок незвичної (з= 072; місцем чи тривалістю) кровотечі.

Застосуван&= #1085;я навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST та віком ≥ 75 років у зв’язку з пі= 076;вищеним ризиком кровотеч у цій групі.

Через обмежені клінічні дані щодо пацієнтів віком ≥ 75 років з гострим кор = 86;нарним синдромом з підйомом сегмента ST, які отримували ЧКВ, та з підвищеним ризиком кровотечі застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози 600 мг клопідогреl= 3;ю таким пацієнтам слід розглядати лише після індивідуалn= 0;ної оцінки кровотечі у пацієнта лікарем.

Тром= ;ботична тромбоцитоl= 7;енічна пурпура (ТТП). = Дуже рідко спостерігаl= 3;ися випадки ТТП після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, іноді навіт= 00; після його короткочасl= 5;ого застосуванl= 5;я. ТТП проявляєтьl= 9;я тромбоцитоl= 7;енією та мікроангіоl= 7;атичною гемолітичнl= 6;ю анемією з неврологічl= 5;ими проявами, нирковою дисфункцієn= 2; або гарячко= 02;. ТТП є потенційно небезпечниl= 4; станом, який може призводити до летального наслідку і тому потребує не = 75;айного лікування, у &#= 1090;.ч. проведення плазмафереk= 9;у.

Набу= ;та гемофілія. Повідо= ;млялося про випадки розвитку набутої гемофілії після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю. У разі підтверджеl= 5;ого окремого зб= 10;льшення активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу, що супроводжуn= 8;ться або не супроводжуn= 8;ться кровотечею, питання про діагностувk= 2;ння набутої гемофілії повинно бут = 80; розглянуто. Пацієнти з підтверджеl= 5;им діагнозом н = 72;бутої гемофілії повинні знаходитисn= 3; під наглядо = 84; спеціалістk= 2; і отримуват = 80; належне лікування; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю таким пацієнтам слід припинити.

Нещо= ;давно перенесениl= 1; ішемічний інсульт.

= По= чаток лікування.=

·      =    Пацієнтам = 110;з гострим малим ішемі = 95;ним інсультом або з ТІА середнього та високого ступеня риз = 80;ку подвійну антиагрегаl= 5;тну терапію (кло= 087;ідогрель та АСК) слід розпочинатl= 0; не пізніше ніж через 24 г&#= 1086;дини після початку вип = 72;дку.

·      =    Немає дани= 093; щодо співвідношk= 7;ння користь-риз = 80;к короткострl= 6;кової подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії для пацієнтів з гострим малим ішемі = 95;ним інсультом або ТІА середнього та високого ступеня риз = 80;ку з (нетравмати = 95;ним) внутрішньоm= 5;ерепним крововиливl= 6;м в анамнезі.

·         Пацієнтам = 079; немалим іше = 84;ічним інсультом монотерапіn= 2; клопідогреl= 3;ем слід розпоч = 80;нати лише через 7 = 076;нів після настання ви = 87;адку.

Пацієнти з немалим іш= 077;мічним інсультом (показник за шкалою NIHSS > 4). Зважаю = 95;и на відсутністn= 0; даних, використанl= 5;я подвійної антитромбоm= 4;итарної терапії не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Показання&raqu= o;).

Пацієн= ;ти з нещодавні = 84; малим ішемі = 95;ним інсультом або з ТІА середнього та високого ступеня риз = 80;ку, яким призначене або планується інтервенціl= 1;не втручання.= Немає даних, які підтверджуn= 2;ть доцільністn= 0; застосуванl= 5;я подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії пацієнтам, яким показане проведення каротидної ендартерекm= 0;омії або внутріш = 85;ьосудинної тромбектомo= 0;ї або пацієнт = 72;м, яким планується проведення тромболізиl= 9;у або антикоагулn= 3;нтної терапії. Под= 074;ійна антиагрегаl= 5;тна терапія в ци= 093; ситуаціях н = 77; рекомендовk= 2;на.

Цито= ;хром Р450 2С19 (CYP2C19). Фармакогенk= 7;тика: у пацієнтів і = 79; генетично зниженою функцією CYP2C19 спостерігаn= 8;ться менша концентрацo= 0;я активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі та менш виражений антитромбоm= 4;итарний ефект при застосуванl= 5;і рекомендовk= 2;них доз клопідогреl= 3;ю. Зараз існують тести, які дають змогу виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.=

Оскільки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зменшення концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі. Однак клінічне значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділ = «Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»; перелік інгібіторіk= 4; CYP2C19 наведено у розділі «Фармакокіl= 5;етика»).

Очікується, що застосуванl= 5;я лікарських = 79;асобів, що індукуют= 00; активність CYP2= C19, призведе до підвищення рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та може посилити ризик крово = 90;ечі. Як запобіжний захід слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я сильних індукторів CYP2= C19 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Субс= ;трати ферменту CYP2C8.= Необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам, які отримують одночасно клопідогреl= 3;ь та лікарськ= 10; засоби, що є субстратамl= 0; ферменту CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Перехресна гіперчутлиk= 4;ість тієнопіридl= 0;нів. Пац= 110;єнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі гіперчутлиk= 4;ості до інших тіє= 085;опіридинів (таких як кло&#= 1087;ідогрель, тиклопідин, прасугрель), тому що надходили п = 86;відомлення про перехресну гіперчутлиk= 4;ість тієнопіридl= 0;нів (див. розділ «Побічні реакції). Застосуванl= 5;я тієнопіридl= 0;нів може призве = 89;ти до виникнення від легких д= 086; тяжких алер = 75;ічних реакцій, таких як висип, набря= 082; Квінке, або гематологіm= 5;них перехресниm= 3; реакцій, таких як тромбоцитоl= 7;енія і нейтропен= 10;я. Пацієн= ;ти, які мали в анамнезі алергічні реакції і/аб= 086; гематологіm= 5;ні реакції на один тієнопіридl= 0;н, можуть мати підвищений ризик розви = 90;ку тієї ж або іншої реакції на інший тієно = 87;іридин. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг щодо наявно = 89;ті ознак гіперчутлиk= 4;ості у пацієнтів = 079; відомою алергією на тієнопіридl= 0;ни.

Пору= ;шення функції нирок. Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю обмежений, тому таким пацієнтам препарат слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пору= ;шення функції печінки. Досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю = 74;иникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений, тому таким хворим клопідогреl= 3;ь слід призна = 95;ати з обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Допоміжні речовини. Я= ;кщо у пацієнта встановленk= 2; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, слід проконсульm= 0;уватися з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.

Особлив= ;і застереженl= 5;я щодо видале = 85;ня залишків та відходів. Будь-яl= 2;ий невикористk= 2;ний препарат аб = 86; відходи пот = 88;ібно знищити відповідно до місцевих вимог.

Засто = 89;ування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітні&#= 1089;ть. Через відсутністn= 0; клінічних даних про за= 089;тосування клопідогреl= 3;ю у період вагітності небажано призначати лікарський засіб вагітним жінкам (застережни&= #1081; захід).

Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкоk= 4;аного негативногl= 6; впливу на вагітність, розвиток ембріона/пл = 86;да, пологи та постнатальl= 5;ий розвиток.

Годування груддю. Невідомо, чи екскретуєтn= 0;ся клопідогреl= 3;ь у грудне молоко людини. У дослідженнn= 3;х на тваринах було показано, що він екскретуєтn= 0;ся в грудне молоко, тому під час лікування к = 83;опідогреле&#= 1084; годування груддю слід припинити.

Ферти= 083;ьність. Під час досліджень на лабораторнl= 0;х тваринах не було виявлено негативногl= 6; впливу клоп= 10;догрелю на фертильнісm= 0;ь.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. Клопідог = 88;ель не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автl= 6;транспорто= 084; або роботі з іншими меха = 85;ізмами.

=

Спос= іб застосуванl= 5;я та дози.

Доро= ;слі та хворі літнього віку. Клопі= ;догрель приймk= 2;ти по 75 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

= 059; хворих із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогреl= 3;ем розпочинатl= 0; з одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг або 600 мг. Навантаж= 091;вальна доза 600 мг може бути застос = 86;вана пацієнтам віком до 75 років у разі, коли необхі = 76;не черезшкo= 0;рне коронарне втручання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Лікування клопідогреl= 3;ем слід продовжуваm= 0;и дозою 75 мг 1 р&#= 1072;з на добу (з АСК у дозі 75−325 мг н= 072; добу). Оскільки застосуванl= 5;я більш високих доз АСК підвищу= 08; ризик кровотечі, рекомендуєm= 0;ься не перевищу = 74;ати дозу АСК 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально н = 77; встановленk= 2;. Результати клінічних досліджень свідчать на користь застосуванl= 5;я препарату д = 86; 12 місяців, а максимальнl= 0;й ефект спостерігаk= 4;ся через 3 міся = 94;і лікування (д= 080;в. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Хворим із гострим і= 085;фарктом міокарда з підйомом сегмента ST, які отримують медикаментl= 6;зне лікування т = 72; яким показана тромболіти&#= 1095;на/фібринол= 10;тична терапія, клопідогреl= 3;ь приймати по 75 мг 1 раз на добу, почина= 102;чи з одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг у комбінації = 79; АСК, із застосуванl= 5;ям тромболітиm= 5;них препаратів або без них. Лікування хворих віко = 84; від 75 років починати бе = 79; навантажувk= 2;льної дози клопідогреl= 3;ю. Комбінованm= 1; терапію слі = 76; розпочинат&= #1080; якомога раніше післ= 03; появи симпт = 86;мів і продовжуваm= 0;и принаймні 4 тижні. Користь від застосуванl= 5;я комбінації клопідогреl= 3;ю з АСК понад 4 тижні при цьому захворюванl= 5;і не вивчалас= 03; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Якщо передбачаєm= 0;ься проведення ЧКВ:

-  = ; пацієнта = 84;, яким проводитьсn= 3; первинне ЧК = 42;, та пацієнта = 84;, яким проводитьсn= 3; ЧКВ більш ні= 078; через 24 години післ= 03; отримання фібринол= 10;тичної терапії, застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю слід почина = 90;и з навантажувk= 2;льної дози 600 мг. Навk= 2;нтажувальн= 091; дозу 600 мг пацієнтам віком від 75 р&#= 1086;ків слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

- &n= bsp; пацієнта&= #1084;, яким проводитьсn= 3; ЧКВ у межах 24 г= ;один після отримання фібринол= 10;тичної терапії, слі= 076; застосуватl= 0; навантажувk= 2;льну дозу клопідогреl= 3;ю 300 мг.

Лікува= ;ння клопідогреl= 3;ем слід продовжуваm= 0;и у дозі 75 мг один раз на добу у комбінації = 79; АСК. У клінічній практиці діапазон призначеноo= 1; підтримуваl= 3;ьної дози АСК становить від 75 мг до 325 м = 75; на добу. Оскільки застосуванl= 5;я більш високих доз АСК підвищу= 08; ризик крово = 90;ечі, рекомендуєm= 0;ься не перевищуваm= 0;и дозу АСК 100 мг. Комбінованm= 1; терапію слі = 76; розпочинатl= 0; якомога раніше післ= 03; появи симпт = 86;мів і продовжуваm= 0;и до 12 місяців (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Д= 086;рослі пацієнти з ТІА середнього та високого ступеня ризику або малим ішемі = 95;ним інсультом.= Дорослі пацієнти з ТІА середнього та високого ступеня ризику (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або малим іш= 077;мічним інсультом (показник за шкалою NIHSS ≤ 3) повинні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопідогреl= 3;ю 300 мг, а потім продовжуваm= 0;и лікування дозою 75 мг клопідогреl= 3;ю один раз на добу та АСК у дозі 75−100 мг один раз на добу. Лікування клопідогреl= 3;ем та АСК слід починати протягом 24 г= 086;дин після випад = 82;у та продовжуваm= 0;и протягом 21 дня з подальшою антиагрегаl= 5;тною монотерапіn= 8;ю.

Па&= #1094;ієнтам з фібриляцієn= 2; передсердь клопідогреl= 3;ь застосовувk= 2;ти в однократн= 10;й добовій доз= 10; 75 мг. Разом із клопідогреl= 3;ем слід розпочати т = 72; продовжуваm= 0;и застосуванl= 5;я АСК (у дозі 75−100 мг на добу) (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

&= #1059; разі пропуску дози:

&= #8211; якщо з моменту, кол= 080; потрібно було прийма = 90;и чергову доз = 91;, минуло менш = 77; 12 годин: пацієнт має негайно прийняти пропущену дозу, а наступну дозу вже приймати у з= 074;ичний час;

&= #8211; якщо минуло більше 12 годин, пацієнт має приймати наступну чергову доз = 91; у звичний ча= 089; та не подвоювати дозу з метою компенсуваl= 5;ня пропущеної дози.

Ниркова недостатніl= 9;ть. Тер= 072;певтичний досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю обмежений (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Печінкова недостатніl= 9;ть. Тера = 87;евтичний досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений (д= 080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Діти. Кло&#= 1087;ідогрель не слід застосовувk= 2;ти дітям (віком до 18 років), оскільки немає даних щодо ефективносm= 0;і л= ікарського засобу для цієї вікової категорії пацієнтів (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Передозува&#= 1085;ня. = 055;ри передозуваl= 5;ні клопідогреl= 3;ю може спосте = 88;ігатися подовження часу кровотечі з = 087;одальшими ускладненнn= 3;ми. У разі виникнення кровотечі рекомендуєm= 0;ься симптоматиm= 5;не лікування.

= 040;нтидот фармакологo= 0;чної активності клопідогреl= 3;ю невідомий. При необхідносm= 0;і негайного корегуваннn= 3; подовженогl= 6; часу кровот = 77;чі дія клопідогреl= 3;ю може бути припинена шляхом переливаннn= 3; тромбоцитаl= 8;ної маси.

=

Побіч= 085;і реакції.

Коро= ;ткий опис профіл= 02; безпеки. Бе= ;зпека застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю досліджена = 91; більш ніж 44000 п= ;ацієнтів, які взяли участь у клінічних д = 86;слідженнях (з них більше ніж у 12000 осіб курс лікування тривав 1 рік і довше). Кліні&#= 1095;но значущі побічні дії, що спостерігаl= 3;ися у дослідженнn= 3;х CAPRIE, дія клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу загало = 84; була порівнянноn= 2; з дією АСК у дозі 325 мг на добу незалежно від віку, ста&#= 1090;і чи раси хворих.

Крім даних клінічних досліджень, враховувалl= 0;сь спонтанні повідомленl= 5;я про побічні реакції під час застосуванl= 5;я препарату у клінічній практиці.=

Кровотеча була найпоширенo= 0;шою побічною ре = 72;кцією, що спостерігаl= 3;ася як у клінічн= 080;х дослідженнn= 3;х, так і у постмаркетl= 0;нговому періоді, під час яких вон= 072; найчастіше виникала у перший місяць лікування.=

У д&#= 1086;слідженні CAPRIE у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли клопідогреl= 3;ь або АСК, загальна частота кровотечі с = 90;ановила 9,3 %. Частота виникнення тяжких випа = 76;ків кровотеч була однаковою для клопідо = 75;релю та АСК.

У дослідженнo= 0; CURE не спостерігаl= 3;ося збільшення частоти вин = 80;кнення великих кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і комбінації клопідогреl= 3;ь + АСК упродов&#= 1078; 7 днів після проведення операції аортокоронk= 2;рного шунтування = 91; пацієнтів, які припини = 83;и лікування більш ніж за 5&= nbsp;днів до хірургічноk= 5;о втручання. У пацієнтів, які продовжуваl= 3;и лікування в = 87;родовж 5 днів до операції аортокоронk= 2;рного шунтування, частота виникнення цього явища становила 9,6 % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 6,3 % у групі плаце = 73;о + АСК.

У дослідженнo= 0; CLARITY спостерігаl= 3;ося загальне підвищення частоти виникнення кровотеч у групі, яка приймала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно з групою, яка отримувала плацебо + АСК. Частота виникнення великої кровотечі була подібною в о= 073;ох групах. Ця величина була стійко= 02; у підгрупах пацієнтів, щ= 086; відрізнялиl= 9;я за початков = 80;ми параметрамl= 0; і типом фібринолітl= 0;ка або гепаринотеl= 8;апії.

У дослідженнo= 0; COMMIT загальна частота виникнення великих нец = 77;ребральних або церебральнl= 0;х кровотеч бу = 83;а низькою і подібною в обох групах.

У дослідженнo= 0; ACTIVE-А чаl= 9;тота виникнення великих кровотеч бу = 83;а вищою у групі, яка отримувала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно з групою, яка отримувала = 87;лацебо + АСК (6,7 % проти 4,3 %). В обох групах великі кровотечі були перева = 78;но екстракранo= 0;ального походження (5,3= % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, 3,5 % у групі плацебо + АСК), в основному шлунково-ки = 96;кові кровотечі (3,5= % проти 1,8 %). Спостерігаl= 3;ося збільшення кількості в = 85;утрішньоче&#= 1088;епних кровотеч у групі клопі = 76;огрель + АСК порівняно з групою плацебо + АСК (= 1,4 % проти 0,8 % відповідно). Між цими групами не було виявлено статистичнl= 6; достовірноo= 1; різниці у частоті виникнення летальних кровотеч (1,1 % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 0,7 % у групі плацебо + АСК), а також геморагічнl= 6;го інсульту (0,8 % та 0,6 % відповідно).

У дослідженнo= 0; TARDIS пацієнти з нещодавно перенесениl= 4; ішемічним інсультом, які отримув = 72;ли інтенсивну антитромбоm= 4;итарну терапію трь = 86;х лікарських засобів (АСК + клопідогреl= 3;ь + дипіридамоl= 3;), мали надмірні кровотечі т = 72; кровотечі тяжкого ступеня порівняно з монотерапіn= 8;ю клопідогреl= 3;ем або комбіна = 94;ією АСК і дипіридамоl= 3;у (скоригован = 86; загальне ВШ 2,5= 4, 95 = % ДІ: 2,05–3,16; p < 0,0001).

Список побічних реакцій у вигляді таблиці. Побічl= 5;і ефекти, які спостерігаl= 3;ися під час клінічних досліджень або при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу у клінічній практиці за даними спонтанних повідомленn= 0;, наведено у таблиці нижче. Побічні реакції роз = 87;оділені за системою «Орган-Клас&raq= uo;, частота їх виникнення визначена таким чином: &#= 1095;асто (від ≥ 1/100 до = < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від = 805; 1/10000 до < 1/1000), дуже рідк = 86; (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити за н= 072;явними даними). Для к&= #1086;жного класу системи органів побічні ефе = 82;ти зазначені у порядку зниження їхньої серй = 86;зності.

Система=

«Орган-Кл= ас»

Часто

Нечасто=

Рідко

Дуже рідко, частота невідома*

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Тромбоци= топенія, лейкоцитоп= 077;нія, еозинофілі= 103;

Нейтропе= нія, включаючи тяжку нейтропені= 102;

Тромботи= чна тромбоцито= 087;енічна пурпура (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), апластична анемія, панцитопен= 110;я, агранулоци= 090;оз, тяжка тромбоцито= 087;енія, набута гемо&#= 1092;ілія А, гранулоцит= 086;пенія, анемія

&#= 1047; боку серця

Коу= ніс-синдром (вазоспасти&#= 1095;на алергічна с&#= 1090;енокардія/а= ;лергічний інфаркт міокарда) як наслідок реакц= 10;ї підвищено= 111; чутливості до клопідогре= 083;ю*

З боку імунної системи

Сиl= 8;оваткова хвороба, анафілакто= 111;дні реакції, перехресна гіперчутли= 074;ість тієнопірид= 080;нів (таких як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)*,

аутоімунни= ;й інсулінови= 081; синдром, що може призвести до тяжкої гіпоглікем= 110;ї, особливо у пацієнтів з H= LA DRA4 підтипом<= /span>

&#= 1055;сихічні розлади

Галюцина= ції, сплутаніст= 100; свідомості

З боку нервової системи

Внутрішн= ьочерепні кровотечі (у деяких випадках – з летальним наслідком), головний біль, парестезія, запамороче= 085;ня

Зміна смакового сприйняття, агевзія

З боку органів зору

Крововил= ив у ділянку ока (кон’юнктив&#= 1072;льна, окулярна, ре&= #1090;инальна)

З боку органів слуху та лабіринту

Верти = 75;о

З боку судин

Гематома=

Тяжкий крововилив, кровотеча з операційно= 111; рани, васкуліт, артеріальн= 072; гіпотензія

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я

Носо&= #1074;а кровотеча

&n= bsp;

&n= bsp;
Крово= 090;ечі респіратор= 085;их шляхів (кровохарка&#= 1085;ня, легенева кровотеча), бронхоспаз= 084;, інтерстиці= 072;льний пневмоніт, еозинофіль= 085;а пневмонія

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Шлунк= 086;во-кишкова кровотеча, діарея, абдоміналь-&#= 1085;ий біль, диспепсія

Вираз= 082;а шлунка та дванадцяти= 087;алої кишки, гастр&= #1080;т, блювання, нудота, запор, метеоризм

Ретро= 087;ерито- неальний крововилив

Шлунк= 086;во-кишкові та ретроперит= 086;неальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоци&#= 1090;арний), стоматит

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Гостр= 072; печінкова недостатні= 089;ть, гепатит, ано&= #1084;альні результати показників функції печінки

З боку шкіри та підшкірних тканин

Пі&= #1076;шкірний крововилив

Ви&= #1089;ипання, свербіж, внутрішньо= 096;кірні крововилив= 080; (пурпура)

Бу&= #1083;ьозний дерматит (токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона, мультиформ= 085;а еритема, гострий генералізо= 074;аний екзантемат= 086;зний пустульоз (ГГЕП)), ангіоl= 5;евротичний набряк, меди&= #1082;аментозний синдром гіперчутли= 074;ості, медикамент= 086;зне висипання з еозинофілі= 108;ю та системними проявами (DRESS-синдром), еритематоз= 085;і або ексфоліати= 074;ні висипання, к&= #1088;опив’янка, екзема, червоний l= 7;лоский лишай

&#= 1047; боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Гін= екомастія

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

Кістково-м= 217;язові крововилив= 080; (гемартроз), а= ;ртрит, артралгія, міалгія

&#= 1047; боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів

Ге&= #1084;атурія

Гл&= #1086;мерулонефр= ;ит, підвищення рівня креат&#= 1080;ніну в крові

&#= 1047;агальні розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня препарату

Кро= вотеча у місці ін’єкції

Га&= #1088;ячка

&#= 1047;міни в результата= 093; лабораторн= 080;х досліджень

По&= #1076;овження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілі= 074; і тромбоциті= 074;

* Інформація = 97;одо клопідогреl= 3;ю з частотою «частота невідома».

Повідомлен= ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції. Повід= омлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе зна = 95;ення. Це дає змогу &#= 1087;роводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випа= 076;ки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизо&= #1074;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

=

Умови зберігання. Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Уп= аковка. Табл&= #1077;тки № 10, № 10×2, № 10×3 у блістерах у коробці.

Ка= тегорія відпуску. За рецептом.

Виробни= к. Товариство з обмеженою відповідалn= 0;ністю «Дослідний завод «ГНЦЛС», або

= Товариство з обмеженою відповідалn= 0;ністю «ФАРМЕКС ГРУП», або

Това= ;риство з обмеженою відповідалn= 0;ністю «Фармацевтl= 0;чна компанія «Здоров’я».

Місцезнk= 2;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності. Україна, 61057, Харківськk= 2; обл., місто Харків, вули= 094;я Воробйова, будинок 8.

(Товарис = 90;во з обмеженою відповідалn= 0;ністю «Дослідний завод «ГНЦЛС»)

Україна, 083= 01, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченк= 072;, буд. 100.

(Товарис = 90;во з обмеженою відповідалn= 0;ністю «ФАРМЕКС ГРУП»)

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вули= 094;я Шевченка, будинок 22.

(Това= ;риство з обмеженою відповідалn= 0;ністю «Фармацевтl= 0;чна компанія «Здоров’я»)

Ч= 080;сло випадків
Резулn= 0;тати в дослідженн= 103;х CHANCE та POINT	Розпоk= 6;іл по групах лікування	Усьогl= 6;	1-й тиждень	2-й тиждень	3-й тиждень
Великo= 0; ішемічні ви&#= 1087;адки	АСК (n =3D 5= 035)	458	330	36	21
	Клопіk= 6;огрель + АС = 50; (n =3D 5016)	328	217	30	14
	Різниm= 4;я	130	113	6	7
Великk= 2; кровотеча	АСК (n =3D 5= 035)	18	4	2	1
	Клопіk= 6;огрель + АС = 50; (n =3D 5016)	30	10	4	2
	Різниm= 4;я	-12	-6	-2	-1

*Система= «Орган-Кл= ас»*	*Часто*	*Нечасто*=	*Рідко*	Дуже рідко, частота невідома*
З боку крові та лімфатично= 111; системи		Тромбоци= топенія, лейкоцитоп= 077;нія, еозинофілі= 103;	Нейтропе= нія, включаючи тяжку нейтропені= 102;	Тромботи= чна тромбоцито= 087;енічна пурпура (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), апластична анемія, панцитопен= 110;я, агранулоци= 090;оз, тяжка тромбоцито= 087;енія, набута гемо&#= 1092;ілія А, гранулоцит= 086;пенія, анемія
&#= 1047; боку серця				Коу= ніс-синдром (вазоспасти&#= 1095;на алергічна с&#= 1090;енокардія/а= ;лергічний інфаркт міокарда) як наслідок реакц= 10;ї підвищено= 111; чутливості до клопідогре= 083;ю*
З боку імунної системи				Сиl= 8;оваткова хвороба, анафілакто= 111;дні реакції, перехресна гіперчутли= 074;ість тієнопірид= 080;нів (таких як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)*, аутоімунни= ;й інсулінови= 081; синдром, що може призвести до тяжкої гіпоглікем= 110;ї, особливо у пацієнтів з H= LA DRA4 підтипом<= /span>
&#= 1055;сихічні розлади				Галюцина= ції, сплутаніст= 100; свідомості
З боку нервової системи		Внутрішн= ьочерепні кровотечі (у деяких випадках – з летальним наслідком), головний біль, парестезія, запамороче= 085;ня		Зміна смакового сприйняття, агевзія
З боку органів зору		Крововил= ив у ділянку ока (кон’юнктив&#= 1072;льна, окулярна, ре&= #1090;инальна)
З боку органів слуху та лабіринту			Верти = 75;о
З боку судин	Гематома=			Тяжкий крововилив, кровотеча з операційно= 111; рани, васкуліт, артеріальн= 072; гіпотензія
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я	Носо&= #1074;а кровотеча	&n= bsp;	&n= bsp;	Крово= 090;ечі респіратор= 085;их шляхів (кровохарка&#= 1085;ня, легенева кровотеча), бронхоспаз= 084;, інтерстиці= 072;льний пневмоніт, еозинофіль= 085;а пневмонія
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Шлунк= 086;во-кишкова кровотеча, діарея, абдоміналь-&#= 1085;ий біль, диспепсія	Вираз= 082;а шлунка та дванадцяти= 087;алої кишки, гастр&= #1080;т, блювання, нудота, запор, метеоризм	Ретро= 087;ерито- неальний крововилив	Шлунк= 086;во-кишкові та ретроперит= 086;неальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоци&#= 1090;арний), стоматит
З боку гепатобілі= 072;рної системи				Гостр= 072; печінкова недостатні= 089;ть, гепатит, ано&= #1084;альні результати показників функції печінки
З боку шкіри та підшкірних тканин	Пі&= #1076;шкірний крововилив	Ви&= #1089;ипання, свербіж, внутрішньо= 096;кірні крововилив= 080; (пурпура)		Бу&= #1083;ьозний дерматит (токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона, мультиформ= 085;а еритема, гострий генералізо= 074;аний екзантемат= 086;зний пустульоз (ГГЕП)), ангіоl= 5;евротичний набряк, меди&= #1082;аментозний синдром гіперчутли= 074;ості, медикамент= 086;зне висипання з еозинофілі= 108;ю та системними проявами (DRESS-синдром), еритематоз= 085;і або ексфоліати= 074;ні висипання, к&= #1088;опив’янка, екзема, червоний l= 7;лоский лишай
&#= 1047; боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз			Гін= екомастія
З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини				Кістково-м= 217;язові крововилив= 080; (гемартроз), а= ;ртрит, артралгія, міалгія
&#= 1047; боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів		Ге&= #1084;атурія		Гл&= #1086;мерулонефр= ;ит, підвищення рівня креат&#= 1080;ніну в крові
&#= 1047;агальні розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня препарату	Кро= вотеча у місці ін’єкції			Га&= #1088;ячка
&#= 1047;міни в результата= 093; лабораторн= 080;х досліджень		По&= #1076;овження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілі= 074; і тромбоциті= 074;