ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ

(= NATRII ADENOSINTRIPHOSPHATE)

Склад:

діюча речовина:<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-langu= age: UK'> adenosine;

1 = мл розчину містить аденозин-5'-трифосфорної кислоти двонатрієвої солі у перерахуванні на 100 <= /span>% кислоту аденозинтрифосфорну 10 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:= прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Фармакотерапевтична група.

Кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В10.

Фармакологічні властивості.=

Фармакодинаміка.

Натрію аденозинтрифосфат – сіль кислоти аденозин-5'-трифосфорної (АТФ) – природного метаболіту організму, що бере участь у багатьох життєво важливих біохімічних реакціях. При взаємодії зі скорочувальним білком актоміозином А= ТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат із вивільненням енергії, яка потрібна для м’язової діяльності і для багатьох процесів біосинтезу (білка, сечовини).

Сприяє розслабленню гладких м’язів, полегшує передачу нервових імпульсі= в у вегетативних адренергічних та холінергічних вузлах і передачу збудження з блукаючого нерва до серця. Чинить протиішемічну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію, поліпшує антиоксидантний захист міокарда, підвищує його скорочувальну здатність.

Фармакокінетика.

Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємоді= ючи зі скорочувальним білком актиміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфор= ну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м’я= зами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білк= а, сечовини). Далі продукти розпаду включаються в синтез АТФ. Антиаритмічний е= фект після внутрішньовенного введення настає через 20–40 секунд.

Клінічні характеристики.

Показання.

У комплексній терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій, при спазмах периферичних судин (хвор= оба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). Призначати при периферичних, змішаних і центральних формах пігментної дегенерації сітківки ока.

Протипоказання.

Пі= двищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; кардіогенний шок та інші = види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяж= кі форми брадіаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ–ІІІ ступеня; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія; захворювання легенів, хронічні обструктивні захворювання легенів (наприклад, бронхіальна астма); період вагітності або годування груддю, дитячий вік. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.

Взаємодія з іншими лікарськими зас= обами та інші види взаємодій.

При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами ангіотензинперетворюю= чого ферменту (АПФ) підвищується = ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію – гіпермагніємії. <= /span>

Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.

При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокр= ема судинорозширювальний ефект.

Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з = похідними пурину (кофеїн і теофілін).

Не можна вводити од= ночасно з серцевими глікозидами у великих = дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.

При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом<= span lang=3DUK> знижується= ефект натрію аденозинтрифосфату.

Карбамазепін м= оже посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.

Особливості застосув= ання.

Внутрішньовенне вве= дення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і з контролем функції серця.

Внутрішньовенне вве= дення препарату необхідно проводити повільно, після чого виміряти артеріальний ти= ск.

Обережно застосовув= ати при вираженій брадикардії (за винятком тяжких форм брадіаритмій), синдромі слабкості синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, схильнос= ті до артеріальної гіпотензії.

При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів. Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).

Препарат не можна вводити у великих дозах одночасно із серцевими глікозидами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груд= дю відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у п= ерші 2–3 дні призначати по 1 мл 1 раз на добу, у наступні дні – по 1 мл 2 рази на добу або 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування – 30–40 днів. При необхідності = курс лікування повторити з інтервалом 1–2 місяці.

При спадковій пігментній дегенерації сітківки призначати внутрішньом’яз= ово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом 6–8 годин щоденно протягом 15 днів. При необхідності ку= рси можна повторювати з інтервалом 8–12 місяців. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводити внутрішньовенно 1–2 мл протягом 5–10 секунд (ефект спостерігається через 20–40 секунд). При необхідності повторно вводити у та= кій самій дозі через 2–3 хвилини.

Діти.

Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Симптоми: атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асисто= лія, бронхоспазм, поява аритмій, шлуночкових порушень; синусової брадикардії і тахікардії; запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості. Можливі алергічні реакції.

Лікування. Введення препарату негайно припинити і призначити кардіотонічні засоби. Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).

Побічні реакції.

головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.

V-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія.

гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипи.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від +<= /span>2 °С до +8 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Препарат не можна вводити одночасно= з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.<= /b>

Упаковка.

По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці з картону.

По 1 мл в= ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці= з картону. <= /p>
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері; по= 1 блістеру у коробці з картону.=

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.<= /b>

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківс= ьке фармацевтичне підприємство
«<= /span>Здоров’я народу».

=

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 6= 1002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівськ= а, будинок 41.